Сонця - додаток (питання непрямих відмінків. Всі відмінки, крім називного.)
Сміх - додаток
Безсилі - означення ( яка? який? яке? які? та ще деякі)
Зміст - підмет (питання називного відмінка: хто? що?)
Повік - обставина ( як? де куди? коли? звідки?)
Весн - корінь
оньк - суфікс
а - закінчення
весноньк - основа
Рід-корінь
Н, еньк-суфікси
А-закінчення
<span>1) шкодувати за чим-небудь, каратися; каятися</span>
2) <span>викрити чию-небудь непорядність, нечесність, знайти правду.
3) гарно жити, щасливо жити ,
Не знати ні біди, ні горя
4) </span>Дуже гарний, вродливий.
5) <span>невміло, погано прихована брехня. </span>
Серед гаю стояло десятків зо два вуликів. Золоті бджоли бриніли в золотому сонячному промінні, купчилися на вуликах біля вічок. У холодку під гіллястою
грушею сиділо двоє.
Зовсім білий дід нахилив своє пооране глибокими зморшками чоло. Велика біля борода спадала на товсту полотняну сорочку. Він мав широкі плечі й могутні жилаві руки. Дід склав ті руки на колінах і щось оповідав тихим, рівним голосом, іноді злегка киваючи головою. З-під його білих кудлатих брів блищали чорні, надзвичайно молоді очі.
Перед ним просто на землі сиділа дівчинка. Ні, не дівчинка, бо на голові в неї був маленький святковий очіпок. Вона тільки здавалася дівчинкою, бо з обличчя молоденька. Було виразно видно її мов намальовані чорні брови, маленький, трохи горбатий носик, червоні губенята і ніжне підборіддя. Трохи засмагле обличчя так і пашіло рум’янцем.
Тонка шия молодички вигиналась під разками намиста й дукачів. Біліла тонка сорочка з мистецьким вишиванням. Коліна обнімала картата плахта. Молодичка заслухалась дідового оповідання.
- У лісі живе полісун, - стиха оповідав старий. – Ходить із великою палицею і ганяє вовків, бо він вовчий бог. Тихий, як чоловік, тільки великий, як дерево… І від нього тіні нема… А в полі живе польовик. А в очереті над річкою очеретяник. Вибігає з очерету білим бараном і лякає людей. А в воді живе водяник, пакості чинить і греблі рве…
Перед могутньою постаттю обсипаного снігом старечої зими діда його маленька слухачка здавалася ніжною
