1) Західний
Закінчення -ий, основа слова -західн, корінь - захід, суфікс -н.
2) Призахідний
Закінчення -ий, основа слова -призахідн, корінь - захід, префікс -при, суфікс -н.
Пройшла гроза.Уся природа нібито заново прокидається.Промінь сонця пробивається крізь чорні хмари.Після грози пахне чистотою та свіжістю.Та скоро стане зовсім світло. А на небі з'явиться веселка.
Присливник ця частина мови
Мова — одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б'ється-ожива. Як їх почує!.. (Т. Шевченко) Ці рядки Кобзар написав 1848 р. під враженням почутої одного разу ввечері на Кос-Аралі української пісні, яку співав матрос-українець. А ще раніше, живучи в Петербурзі, Шевченко просить писати до нього листи з України рідною мовою, яку називає прекрасною, мелодійною, милою. Так, у листі до брата Микити поет пише: «Будь ласка, напиши до мене так, як я до тебе пишу, не по-московському, а по-нашому... Нехай же я хоч раз через папір почую рідне слово, нехай хоч раз поплачу веселими сльозами, бо мені тут так стало скучне. Ще раз прошу, напиши мені письмо, та по-своєму, будь_ласка, а не по-московському..» Людина має завжди пам'ятати, звідки вона родом, де її коріння, знати історію свого народу, його мову. Знання мови народу, серед якого ти живеш, — ознака культурної, освіченої людини, знання рідної мови — священний обов'язок кожного^ Як гул століть, як шум віків. Як бурі подих, — рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів. Життя духовного основа» (М Рильський. «Рідна мова я)
Мова (підмет) - це доля ( присудок) нашого (означення) народу (додаток), і вона (підмет) залежить (присудок) від того (додаток), як ревно ми всі плекатимемо іі (розгалуджене/поширене означення)
Складносурядне речення з розгалудженим означенням
