Краса цього села небула надзвичайно красивою, але автор зміг її чудово описати, що вона здавалась дивовижною...
Початок- десь колись, одного разу,
кінець- і жили вони поживали і добра набували)
Ответ:
Слово: шістнадцять
=ь= - на цю букву немає слова
Объяснение:
Однажды весной, ранним утром, когда солнышко только что проснулось, с моим дедушкой Ваней произошла удивительная история. Это было так.
Отправился дедушка Ваня в лес по грибы.
Идет потихоньку, песенку мурлычет под нос, палкой под елочками грибы ищет. Вдруг видит - ежик сидит на пенечке и горько плачет. У ежика ножка была сломана и болела. Дедушка пожалел ежика, замотал ему ножку, угостил его сладким леденцом. Дедушка очень любил леденцы, потому что у него не было зубов и жевать настоящие конфеты он не мог. Ежику очень понравились дедушкины леденцы. Он его поблагодарил и побежал к своим деткам.
<span>Зато спустя несколько дней ежик со своими сыночками принес дедушке на своей спинке много, много грибочков и попросился жить у дедушки под домиком со всей своей семьей. Они все вместе ели сахарные грибы и сосали вкусные леденцы.</span>
Зовнішність Івана Сили: «Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні на ймення Іван Сила не квапився. Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима. »
Працьовитість: «Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників».
Ощадливість: «Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою».
Чуйність: «Іван заплющив очі. Крізь повіки пробилася сльоза і потекла по щоці».
Упертість: «Та Іван був упертий від народження. А тому мучився, але їв, як і доктор. Брякусу це сподобалося.»
Віра в Бога: «Між тим Іван зійшов на поміст, глипнув у залу і проказав найкоротшу молитву, яку знав: «Боже, поможи!»