Тема твору зображення життя селянства в прореформні часи, суспільні явища що мали місце в 80-90 роках 19 століття
Різдво це надзвичайний празник що приходить один раз на рік.
Маленькая зима.
Однажды звери играли на поляне. Было лето. Светило солнышко, пели птички, на ветру трепетали первые зелёные листики.
И вдруг из леса вышел Дед Мороз - уставший, измученный, он был вспотевший и очень хотел пить. Он рассказал, что когда он зимой раздавал подарки и проходил через лес, то его олени сильно испугались какого-то зверя и убежали - а он остался один и теперь идёт в Лапландию пешком.
Звери накормили Деда Мороза, напоили, а спать он пошёл в погреб, сказал, что там холоднее всего. Утром он попрощался со всеми и пошёл дальше, и обещал прийти в лес на следующий Новый год и принести всем подарки.
Когда он ушёл, то зайчик сказал:
<span>- У нас сегодня ночью была маленькая зима с самым настоящим Дедом Морозом!
</span>
Удачной учёбы!
«...я носитиму молоко для пенсійних бабусь, доглядатиму хворих, читатиму сліпим книги, гратиму з малюками у дитячих садках, малюватиму плакати для шкільних вечорів і парадів, чергуватиму в шкільному буфеті, копатиму картоплю на шкільному городі або <span>садитиму дерева...» </span>
Порівняння та метафори: старі очі, мов сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники; покотилась моя стежина, мов клубочок; м'ячем вилітаєш на сніг; перший льодок запах чорнобривцями; озиваються розбуджені дзвони на дзвіниці; весело поблискує струг.
У творі багато прислів'їв і приказок, влучних народних висловів, фразеологізмів: Лебеді принесли на крилах весну і життя. Ох, рятуйте мою душу. На тихі води, на ясні зорі. Давно плаче попруга з мідною пряжкою. Дурно-пусто перепало мені. Мов кум королю. Витягати на світ Божий. З місяця звалився. Гайнути, де перець росте. Перелогом лежала одна душа. Коли неспокійна совість, то нічим її не обманеш.