1. В чем заключалась игра в Фантомасов?
а) пугать из-за угла
б) писать страшные записки
в) звонить по телефону
2.Кто исправлял ошибки красным карандашом в записках Фантомаса?
а) участковый Пархомов
б) старушки
в) старый учитель Кол Единицын
3.За что дети получили плохие отметки в школе?
а) за контрольную по математике
б) за диктант по русскому языку
в) за математический диктант
4.Кто писал записки Колу Единицыну?
а) Денис Кораблев
б) Мишка Слонов
в) Петька Горбушкин
Прости только 4 смогла составить
Якщо порівнювати сучасність з часом, зображеним у повісті Вольтера «Простак», можна сміливо констатувати великі відмінності. По-перше, геройство випадкових людей під час воєн зведено до мінімуму і практично нехарактерно для західної цивілізації. По-друге, незважаючи на таку ж високу бюрократію (в деяких сферах життя сьогодні вона навіть стала більш високої), особисте життя людей все ж не настільки жорстко врегульовано якимись писаними або неписаними правилами. Звичайно, сім’я залишається важливим елементом суспільства і для визначення прав та обов’язків подружжя існує сімейне законодавство. Але його норми сьогодні абсолютно незастосовні до подій повісті «Простак», що зайвий раз підтверджує зміну часів.<span>З урахуванням усього вищесказаного, простак тоді і простак зараз – це дві великі різниці. Простак сьогодні – це людина, поведінка якої не вписується в рамки загальноприйнятих поглядів на життя більшості людей усіх соціальних верств, але, тим не менш, оточуючі зобов’язані визнавати і шанобливо ставитися до цієї поведінки, адже вона є проявом індивідуальності людини. Тобто, іншими словами, простодушна поведінка – це варіант норми, за яку людина страждати і відчувати складнощів не повинна. Пригадується, головному героєві повісті Простакові потрібно було пройти тривалий шлях страждань і в підсумку, в самому кінці, постраждати
</span>
Самая длинная река в нашей стране- это ИРТЫШ. В Казахстане он впадает в озеро ЗАЙСАН и протекает вдоль городов СЕМЕЙ, ПАВЛОДАР, КАРАГАНДА И ЧЕРНЫЙ ИРТЫШ
Павлусь — головний герой оповідання О. Стороженка. Його образ доводить нам, що сите життя і неробство не робить людину по-справжньому щасливою. Щастя не може бути в житті людини, яка живе лише для себе і не зігріває своїм душевним теплом інших, яка безглуздо і безцільно проживає свій вік.
Они не могли попросить помощи у людей И за того что Лонгрен не спас человека в буре
