В этом рассказе описывается по большей степени дружба Валька, Васи и Маруси. Вася, находит новых друзей,когда заходит в замок.
Маруси становиться плохо и друзья решают "взбодрить" Марусю.Но у них не получаеться
Оповідання М. Шолохова «Доля людини» вражає людяністю і переконливою правдою образу головного героя Андрія Соколова.
<span>Автор не ідеалізує свого героя, не ставить його над іншими, а розповідає про те, як він боровся з життєвими обставинами. Андрій Соколов не надзвичайний супергерой. Він просто людина, яких було багато. Але тим величнішим постає він серед випробувань, які випадають на його долю. Можливо, якщо б не війна, він так би й не дізнався, на що здатний. Потрапивши на війну, Андрій Соколов зрозумів, що є обов'язок, який не можна порушувати. </span>
<span>Це обов'язок перед Батьківщиною, перед своїми товаришами, з якими воював. Саме тому він відчайдушно, ризикуючи життям, намагається довезти снаряди, бо вони вкрай потрібні тим, хто залишився без боєприпасів віч-на-віч з ворогом. І не його провина в тому, що не загинув після вибуху, а потрапив у полон. І в полоні він не забув, що є людиною. Це було нелегко в умовах, коли треба було зберегти життя серед голоду, знущань, виснажливої праці. </span>
<span>Але Андрій Соколов виборов перемогу, перш за все ніш собою. Тому й вийшов з полону незломленим, готовим битися з ворогом. Пройшовши крізь випробування полону, він не схибив проти людяності, не зради» своїх товаришів, не дозволив собі егоїстичних вчинків. Досить пригадати, як цім, сам виснажений, голодний, приніс шматочок сала й хліб своїм товаришам і розділив усе порівну. Так Соколов воював і жив після втечі з полону. Особиста трагедія — загибель дружини й дочок — надломила його сили, але й тоді він знайшов мужність жити, боротися й сподіватися на майбутнє. </span>
<span>Але загинув син Андрія Анатолій, і світ потьмянів для нього. У таких ситуаціях люди губляться, часом стають злими. Але Андрій Соколов не зачерствів душею. Зустрівши маленького сироту, в якого війна відібрала батьків, Соколов зігріває його теплом батьківської турботи й радіє тому, що може ще бути комусь потрібним. </span>
<span>Образ Андрія Соколова — звичайної людини, яких багато, — це приклад людяності й гідності. Ось чому ми захоплюємося цим героєм.</span>
1) Ужас детства Васи
2) Новые знакомые.
3) Вася, Валек и Маруся.
4) Что общего между мальчиками?
5) Это дружба?
6) Поступки настоящих друзей.
7) Как повлияла дружба на каждого?
Представитель графской ветви дворянского рода Толстых, происходящей от петровского сподвижника П. А. Толстого. Писатель имел обширные родственные связи в мире высшей аристократии. Среди двоюродных братьев и сестёр отца — авантюрист и бретёр Ф. И. Толстой, художник Ф. П. Толстой, красавица М. И. Лопухина, светская львица А. Ф. Закревская, камер-фрейлина А. А. Толстая. Поэт А. К. Толстой приходился ему троюродным братом. Среди двоюродных братьев матери — генерал-лейтенант Д. М. Волконский и богатый эмигрант Н. И. Трубецкой. А. П. Мансуров и А. В. Всеволожский были женаты на двоюродных сёстрах матери. Толстой был связан свойство́м с министрами А. А. Закревским и Л. А. Перовским (женаты на двоюродных сёстрах его родителей), генералами 1812 года Л. И. Депрерадовичем (женат на сестре бабушки) и А. И. Юшковым (деверь одной из тёток), а также с канцлером А. М. Горчаковым (брат мужа другой тётки). Общим предком Льва Толстого и Пушкина был адмирал Иван Головин, помогавший Петру I создавать русский флот.