Человечество не может существовать без любви , так же как и яблоня не может продолжить существовать без семени .
многочисленные эпитеты (темный лес, тонкий пар, жаворонок звонкий и т.д.)
олицетворение (весна пришла молодая, жаворонок как вестник весны)
восклицательное предложение в конце отражает эмоциональный подъем
повторы в третьем четверостишии служат средством передачи настроения.
Звукопись (аллитерация), например, "И песню раннюю запел
/В лазури жаворонок звонкий" - звуки р, з, ж передают характер жаворонка, подчеркивают его "звонкость", так сказать.
Жили были три поросят, три брата, имена были похожи, звали поросят: Ниф-Ниф, Нуф-Нуф и Наф-Наф, все лето они кувыркались в зеленой траве, но вот наступила осень. Солнце не так уж сильно грело, и они решили построить себе дома.
"Я тебе породив, я тебе і вб'ю!" - сцена, де Тарас Бульба - головний герой однойменної повісті Миколи Васильовича Гоголя, вбиває рідного сина за зраду, є одною з найдраматичніших сцен твору.
Андрій закохався у прекрасну полячку і перейшов до стану ворогів, бо бажав її врятувати. "І загинув козак! Пропав для всього козацького лицарства!". Андрій зрадив Вітчизну, батька з матір'ю, свою віру, Січ та товаришів. Тому Тарас Бульба вбиває зрадника, незважаючи на те, що це його власний син.
Нам, людям, що живуть у 21-му сторіччі, це рішення може показатися надмірно жорстоким, але це не так. Події, описані в повісті, відбуваються під час козацького повстання 1637-1638 років, тобто у 17-му сторіччі. У запорізьких козаків був свій кодекс честі, якого вони суворо дотримувалися. Для козака зрада - це ганьба для усього роду. Зрадникові немає місця не тільки серед козаків, але й серед людей взагалі. Тому Андрій і був засуджений на смерть рідним батьком.
В гербарии можно увидеть засохшие красиво уложенные растения
