<span>папа михаил иваныч, мама Настасья Петровна,маленький Мишутка.</span>
<span>Учитель и жители села помогали друг другу. Учитель был бескорыстен, он всегда готов был помогать не только ребятам в школе, но и взрослым, выслушать их или написать письмо. Он самостоятельно запасался школьными принадлежностями, оформление школы делал из подсобных материалов фактически на одном энтузиазме, всегда был вежлив и обходителен. Для деревенских очень важно было иметь в селе такого человека, потому что все они подспудно тянулись к «правильной» жизни, к культуре, и семья учителей давала им в этом прекрасный пример. Взрослые ценили это и старались облегчить жизнь непривычного к деревенскому быту городского жителя — приносили ему деревенские продукты, заготавливали для их семьи дрова на зиму, помогали обращаться с ребёнком, но делали это очень тактично, чтобы не обидеть человека подачкой</span>
Самое популярное произведение Платонова Котлован.
Когда у него просыпается совесть и осознание того что он совершил очень плохое преступление , он "ломается" все его принципы которые были до этого со временем исчезают и он больше не ставит себя Наполеоном , которому как и ему ( он так считал ) можно было всё
чуть позже мы уpнаем , что он понимает всю тяжесть вины и несет за это как моральное наказание так и физическое , тут уже можно сказать что он из существа высшего полностью переходит в человека...
Так как произведение крайне сложное для детального разбора можно еще сказать один момент : Осознание того что он человек приходит в малой мере ему после первого убийства потом он полность осознает всё после второго , далее он опять погружается в непонятный духовный мир и уже потом он " трезвеет"
О.С. Пушкін біографія скорочено Олександр Сергійович Пушкін народився 26 травня 1799 в Москві. До 12 років Пушкін ніде не навчався, а у віці 12 років надійшов на навчання в Імператорський Царськосельський Ліцей, який вважався вищим Російським навчальним закладом. Пушкін закінчує ліцей в 1817 році, і випускається в чині колезького секретаря, після чого його визначають в Колегію закордонних справ. У 1820 році він закінчив поему «Руслан і Людмила» — перший великий твір. За епіграми, вольні вірші, що швидко розповсюджувалися по Петербургу, в 1820 році Пушкін був відправлений в південне заслання. За чотири роки він переїжджав у різні міста: Катеринослав, Кишинів, Одесу. Під час цього посилання ним були написані романтичні південні поеми «Кавказький пленник», «Бахчисарайський фонтан», «Брати розбійники», а в 1823 році він почав роботу над романом у віршах «Євгеній Онєгін». У 1824 році Пушкін був відправлений в північне заслання в маєток батьків Михайлівське, де після від’їзду родини жив з нянею. Там він продовжував роботу над «Євгенієм Онєгіним», писав «Бориса Годунова», вірші. 1826-1830 роки. На початку цього періоду Пушкін має аудієнцію з новим царем Миколою I, після якої поетові обіцяно найвище заступництво і відсутність будь-якої цензури для його творів. Однак через два роки після поеми «Полтава», а також, що стала відомою уряду «Гаврііліади» написаної ще в 1821 році, за Пушкіним встановлюють поліцейський нагляд. У 1830 році Пушкін посватався до Н. Гончарової. Перед одруженням він поїхав до маєтку в Болдіно, де змушений був затриматися через карантин. Цей період у творчості Пушкіна називають Болдинскою осінню, протягом якої він написав велику кількість літературних творів найрізноманітніших жанрів. У 1831 році Олександр Сергійович одружився. Його обраниця — Наталя Гончарова — була відомою красунею, у неї було безліч шанувальників, до яких Пушкін її ревнував. У ці роки він писав твори на історичні теми — «Дубровський», «Капітанська дочка», «Історія Пугачова». 7 січня 1833 Олександр Сергійович Пушкін обирається членом Російської Академії — центру по вивченню російської мови, заснованого Катериною II в 1783 році. У 1836 засновує літературний журнал «Современник». На жаль, доходи від продажів журналу не покрили навіть витрат на його створення. В листопаді 1836 року з’являється конфлікт Пушкіна з французьким офіцером Жоржем Шарлем Дантесом, причиною якого була ображена честь поета. 27 січня 1837 Пушкін був поранений Дантесом на дуелі і через два дні помер від перитоніту у себе вдома. Похований на кладовищі Святогірського монастиря Псковської губернії.