Еміграція стала для багатьох українців тяжким випробуванням а для декого навіть трагедією. у 19 столітті еміграція стала масовим явищем серед галицького селянства, люди покидали свої домівки у пошуках кращого життя.тому і дідух поїхав до Канади аби не полишати своїх дітей .зараз це питання про еміграцію не таке різке адже існують соціальні мережі через які можна дізнатись про рідних тоді ж навіть листи дуже часто губились. існують і літаки якими можна відправитись хоч на край світу.
Ну от такий трохи жартівливий все що знайшла :) не знаю чи підійде
<span>В нього так багато /вад/!
Сподіваюсь, не потрапить
Милий грішник прямо /в ад/.
Зветься хлопець той – /Роман/.
Багатьох дівчат він знає,
Та із кожною – /роман/.
Він стількох дівчат любив!
Та все ж /Люба/ –
наймиліша –
Добра, /люба/.
Повно див
З нею мав він повсякчас.
Навіть, як писав /плакАти/,
ПлАкати хотів щораз.
Навіть в дУші мріє він,
Так дівчИна його вабить,
Що в /душІ/ – кохання дзвін!
*Омо́німи (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я)
— це слова, які однаково звучать та пишуться,
але мають різне значення.
</span>
Словечко підвело<span>Завантажити</span><span>Яка чудесна кожна мова!
Але слова мотай на вус.
Як не уважний ти до слова,
то може трапитись конфуз.
Бо є омоніми міжмовні,
відомі вченим з давнини:
слова однакові назовні,
та різні значенням вони.
І дуже легко помилиться —
суцільні рифи навкруги:
болгарське булка — молодиця,
вонявка в Чехії — духи,
а білоруське бульба — й зроду
картопля... Он які діла!
Та розкажу я вам пригоду,
яка в Молдавії була.
До піонерського будинку
край мальовничого села
у табір праці й відпочинку
юнь з України прибула.
Знайомляться загони, класи:
гука вожатий і своїм,
і гостям теж: — Интр-ац-ла-каса!
що значить: «Просим вас у дім!»
Наш хлопець, до дурнички ласий,
Не знав, що каса в них — це дім.
— Ще й не робив, а вже до каси! —
гукнув, пожвавившись: — Ходім!
Нічого дивного немає,
що збоку смішно всім було.
Подумати — і то ж буває:
отак словечко підвело!</span>
На мою думку в творі 100 тисяч багатство є злом. Тому що багатство це не означає мати багато грошей це духовне багатство. Герасим настільки зажадав грошей шо жалів для свого прислужника скибку хліба. Гроші зробили з гарної роботящої людини злого жадібного скнару. Він недбайливо ставився до воєї дружини параски бив її і це ще раз доказує що гроші для Калитки були понад усе.
1. 8
2. нз, знаю що 13 січня Т шевченко одержав від Білозерського два примірники першого номеру журналу Основа де на перших десяти сторінках було вміщено його поезії під назвою Кобзар.
Ключове слово тут - тепло. У кожному сенсі воно своє.
Сонечко зігріває нас у будь-яку негоду, воно завжди наступає після дощу, воно гріє нас фізично (нам не холодно). А материне тепло - духовне. Воно проявляється у турботі, ласці, добрих словах. Біля серця неньки завжди добре.