Весняний вечір. Українське село відпочиває. Навколо садочки, чепурні біленькі хати. Соловейко ще не спить. Співає свою пісню разом з вітром і місяцем. Ось яка гарна картина рідної природи описана у вірші Лесі Українки «Вечірня година».Природа як жива істота в поезії:
<span>Уже скотилося із неба сонце.
Заглянув місяць в моє віконце.
</span>Ніч і вітер колишуть хати, немов дітлахів.
Леся Українка дивується красою рідної Батьківщини:
<span>Ой, чи так красно в якій країні.
Як тут на нашій рідній Волині!
</span><span>Мені також подобається спостерігати за природою вночі. А коли читаєш вірш Лесі Українки, то немов опиняєшся в цьому затишному українському селі. Я згодна з поетесою, що найкраща природа може бути тільки на Батьківщині.</span>
Твір-роздум на тему "Добро чи зло перемогло в повісті-казці "Місце для дракона" пропоную скласти так:
"Місце для дракона" - фантастичний твір, у якому
головний герой - дракон. На відміну від інших драконів, останній з них є
добрим, чуйним та відвертим. Добрий дракон Грицько уособлює найкращі
риси. Він зумів приборкати свою хижацьку натуру та розвинути найкращі
якості. Тобто Грицько - представник доброго світу. А хто ж уособлює зло? А зло - це людське суспільство з усіма вадами: жагою влади, невмінням організуватися, заздрістю.
Суспільство
починає обурюватись, що поряд з ними мешкає дракон. Нікого не хвилює,
що у цьому випадку не Грицько хижак. І починається вкрай безглузде
полювання на нещасну та самотню істоту, яка ніколи нікому не робила
поганого. Грицько навіть харчувався не м'ясом, як інші хижаки.Добро чи
зло перемагає у казці? Я вважаю, що зло. Це дуже прикро, але Грицько
відходить у небуття. А нещадне суспільство продовжує існувати та шукати,
кого б знищити наступним.
<span>Поэма "Мойсей" - вершинное произведение Ивана Франка, украшение и гордость отечественной литературы. Это глубокое философское произведение о будущем украинского народа, о взаимоотношениях вождя и народа в процессе настойчивого искания "обiтованої землi", о будущих силах масс, способных выдвинуть из своей среды в процессе революционного движения главарей, которые приведут к победе. </span>
<span>Поэма писалась одним дыханием, на большом творческом подъеме. Этому в значительной мере способствовали тогдашние революционные события, что живо-творной силой воодушевляли мнение поэта. Положена в основу произведения библейская тема, по-своему переосмысленная Франком, приобретает актуальное значение: в старые религиозные обиды и картины Франко вложил новое революционное содержание, глубокую философскую мысль. </span>
<span>В предисловии к произведению I. Франко писал, что основной темой поэмы он сделал смерть Моисея, как пророка, не признанного своим народом. Конфликт Моисея с народом кориниться не в эгоистичных стремлениях его как вождя и пророка. Моисей - воплощение безграничной доброты и преданности своему народу</span>
6 січня 1898р. - народився В. Сосюра на ст. Дебальцеве Донецької обл.
1909р. - працює в бондарному цеху содового заводу.
1911р. - вступає до міністерського училища.
14жовтня 1917- друкується вірш" Плач волн ".
1918р. - бере участь у повстанні проти кайзерівських військ.
1920р. - опинився в Одесі.
1920-21рр. - воює з білополяками та армією Н. Махна.
1921р. - виходить поема" Червона зима", яка зробила Сосюру знаменитим.
1922-32рр. - став членом багатьох літорганізацій.
1924р. - збірка "Осінні зорі".
1925р. - "Сьогодні".
1927р. - "Золоті шуліки".
1928р. - "Коли зацвітуть акації".
1931р. - " Серце".
1934р. - виключили із партії і зі Спілки письменників.
1937р. - "Нові поезії".
1939р. - "Люблю".
1940р. - роман "Червоногвардієць".
1942р. - працював в Українському радіокомітеті в Москві.
1943р. - входив до редакції фронтової газети " За честь - Батьківщини".
1951р. - патріотичний вірш "Любіть Україну".
1953р. - "За мир".
1955р. - " На струнах серця".
1957р. - "Соловїні далі".
1959-60рр. - поема "Мазепа".
1960р. - поема "Розстріляне безсмертя".
1961р. - "Поезія не спить".
1964р. - "Осінні мелодії".
8 січня 1965р. - В. Сосюра помер від гіпертонії. Похований в Києві на Байковому цвинтарі.
Цитату характеристика до образу Остапа: «Крепостью дышало его тело, и рыцарские его качества уже приобрели широкую силу льва» «…два дюжие молодца, ещё смотревшие исподлобья, как недавно выпущенные семинаристы. Крепкие, здоровые лица их были покрыты первым пухом волос, которого ещё не касалась бритва».
Андрія: …два дюжие молодца, ещё смотревшие исподлобья, как недавно выпущенные семинаристы. Крепкие, здоровые лица их были покрыты первым пухом волос, которого ещё не касалась бритва».
