Ліричним твором називають твори, які відрізняються своєю емоційною насиченістю, особливу увагу в яких автори приділяють зображенню почуттів і переживань персонажів. В таких творах завжди є місце авторським почуттям.
Приклад: Г. Сковорода "Сад божественних пісень", Леся Українка "До мого фортеп'яно" та багато інших.
Зараз настала епоха інформаційних технологій: комп'ютерів, ноутбуків,
мобільних телефонів, Інтернету. Тому часто доводиться чути, що Інтернет
та книжка стали ворогами. Мовляв, Інтернет витіснить надруковану книгу.
А я думаю, що це абсурд.
Раніше те саме казали про телебачення. Але минули роки, а люди, в
яких є вдома телевізор, все одно купують книжки, беруть їх у бібліотеці,
читають. А не читають книг ті, хто й без телевізора та Інтернета нічого
б не читав. Просто раніше ці люди розводили теревені на лавках, а тепер
роблять це в Інтернеті та граються смартфонами.
Я вважаю, що Інтернет, навпаки, допомагає книзі. Зараз будь-який твір
літератури можна знайти в електронних бібліотеках та почитати.
Наприклад, твори для шкільної програми. Раніше для цього потрібно було
йти в бібліотеку, в книжковий магазин або просити книгу у друзів. А
тепер можна читати з монітора комп'ютера, роздрукувати твір на аркушах
паперу або користуватися спеціальним пристроєм - «електронною
книгою».Отже, книги стали доступніші завдяки Інтернету.
Ще я вважаю, що книга в електронному вигляді все одно не замінить
«живу». Монітор навантажує очі, перед ним не посидиш без кінця.
Інтернет-книга не може слугувати подарунком на день народження або інше
свято. В ній немає гарних ілюстрацій, як в друкованій, до того ж
друкована книжка сповнена якоїсь особливої чарівності. Її можна взяти до
рук, погортати, вона пахне друкарнею.
<span>Я бачу тільки один мінус для книг в тому, що поширився Інтернет. Я
пам'ятаю, раніше ми обмінювалися книжками, а потім обговорювали, що кому
сподобалося. А тепер попросиш книгу, а у відповідь: «Скачай в
Інтернеті». Не всі розуміють, що читати «живу» книгу приємніше, а потім
хочеться поділитися тим, що прочитав.</span>
Наш український народ має багату і оригінальну культуру, надбану численними поколіннями. З давніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, святах, обрядах, фольклорі. Це — світовідчуття та світосприймання нашого народу. Українські традиції пояснюють та обґрунтовують взаємини між людьми, між людьми і природою, духовну цінність кожної окремої людини, і народу взагалі.
Рід наш прекрасний духовністю. Наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона; всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. Отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.
Для нього гроші-найдорожче в житті.
Йому байдуже на освіту, на рідних. Він не виконує обіцянок,щоб зберегти гроші. На початку твору він здобуває землю чесним шляхом, а потім придумує аферу з кумом,щоб отримати грошей
Відповідь:Литература и фольклор вони придумини народом
Пояснення:
