Різниця в тому що зажинки це ритуал зажинання першого снопа, тобто ПОЧАТОК свят, а обжинки це святкування ЗАКІНЧЕННЯ жнив..
Ну коли він рятував Толю то він був сміливим ,героїчним .Він не побоявся що з ним станеться він думав тільки про друга і як його врятувати))
Андрей Чайковский в повести "За сестрой" обрисовал трагический период жизни украинского народа. Татаро-турецкие завоеватели нападали на города и села, их разрушали, жгли, людей забирали в плен.
Печальная участь постигла и село Спасовки. В одно мгновение Павлуша остался без матери, деда, он потерял и любимую сестру Аню: "Теперь уже никому его защищать, и он пролез вне дом и спрятался в бурьяне". Хотя Павлуша был еще маленьким мальчиком, он понял, что является единственным защитником и освободителем своей сестры. Всего пришлось испытать на длинном пути к Крыму. Мальчик оставляет казаков, старшего брата и отца и едет за сестрой. Для этого надо было быть смелым и отважным. Таким и был Павлуша. А еще он очень любил свою сестру. Когда Скорбь узнал, что упорное мальчик поехало искать сестру, сказал: "Как парень из него получится целый, то знайте, что с него кошевой будет".
Пришлось Павлусеві встретиться с татарами, его и продавали, и приставляли к работе, и наказывали. И даже в таких условиях он не терял чувства собственного достоинства, проявлял ум, смекалку и находчивость. В меру своих сил он помогает казакам, которые попали в плен, выпрашивает волю своему земляку Остапу Быстрому.
<span>Павлуша нашел свою сестру благодаря геройству, храбрости, сообразительности. Даже Девлет-гирей признал: "Хорошо у тебя сердце, парень!</span>
Неслухняний"Не було того дня,щоб хто-небудь не жалівся на Федька:там шибку з рогатки вибив;там синяка підбив своєму "закадишному"другові..." Сильний"Битися з ним і не пробуй,-перший по силі на всю вулицю.Ураз тобі дасть підніжку,зімне,насяде й пита:-Ну?Нажився на світі?Говори!" Сміливий,гордий"Тут же підскакує до Стьопки,хапа нитку й рве її до себе.Нитка тріскає,змій диркає....Вигляд у нього гордий." Впертий"Федько не як всі діти поводиться.Він не плаче,не проситься...Мати лає,грозиться,а він хоч би слово з уст,сидить і мовчить" Злий"-Що?Уже знов?-питає батько,глянувши на Федька.Федько ще більше насуплюється й починає колупати пальцем кінецю столу.А мати розповідає....." Сумний"Федько витирає сльози,що виступили з його очей,бере гроші й ховає в кишеню....." Здивований"І за що Бог покарав такою сибірякою...А батько нічого йому не каже,...." Наляканий"-Скидай,сучий сину,штани!-раптом грізно звертається батько до Федька.Федько спідлоба дивиться...." Втомлений"Федько ловко заткнув палицю в купу мокрою снігу,зняв шапку й витер піт:-Ху!...." Боязкий"Федько трусився,коліна його зігнулись і хилиталися на всі боки.Він мовчав....."
