Якщо нас образила близька людина, в душі лишається біль і розчарування. Ваш близький друг сказав грубе слово, не виконав обіцянки, розкрив довірену йому вашу таємницю, не допоміг, хоча й міг би, у скрутній ситуації, відвернувся у відповідь на прохання повернути взяту у вас річ... Таке у житті, на жаль, трапляється часто. Чи прощати кривдника зразу? Відповідь одна: якщо все життя складати всі кривди, яких ви зазнали, у валізу, то дуже скоро ви не зможете жити далі - буде важко і неприємно тягати за собою весь цей мотлох. Отже, краще якнайшвидше звільнитися від такого тягаря, спробувати зрозуміти свого кривдника, пробачити йому і все забути. Особливо, якщо йдеться про дуже близьку людину.
З самого початку свого життя кожна людина кріпко-накріпко зв'язана зі своєю рідною землею. Це та земля, по якій дитина робить свої перші кроки. Та земля, яка годує її хлібом, що виріс на її нивах. По цій землі дитину вперше ведуть за руку батько та мати. Рідна земля - це та, яку бачиш першою в житті та запам'ятовуєш аж до обрію - вулицю, ліс, поле, річку, рідні дитсадок та школу. Багато місцин побачить ще в житті людина. Але цю, найпершу та найголовнішу, вона не забуде ніколи. Закриєш очи - і ось воно, постає перед поглядом, неначе наяву.Здавна воїни йшли на битву, заховавши за пазухою мішечок з рідною землею, приклавши його до
серця. Щоб, якщо проллється кров на чужині, то нехай оросить рідну землю. Якщо вже не доведеться лягти в землю до своїх предків, то нехай її насиплють на могилі друзі. А ті, хто від'їжджав надовго або назавжди на чужину, теж везли з собою жменьку рідної землі.<span>Навіщо вся ця сентиментальність, спитає хтось. Адже земля скрізь однакова. Ну, десь вона піщана, десь з глиною, а десь чорнозем. От і уся різниця. Але ж ця жменя рідної землі для людини - дуже важливий символ. Це уособлення любові до близьких людей, до своїх кревних родичів, до Батьківщини. Тобто символ найтеплішого та найріднішого для кожного
.</span>
Сума піца спагеті маса грип шасі інтермецо бароко ванна тонна панна вілла манна мадонна нетто брутто бонна пенні ательє мільярд
У кожної людини-свій талант.Хтось чудово малює,хтось-співає,а хтось красиво складає вірші.Та усі ж розвивають свої уміння?На жаль,ні.Я вважаю,що свої таланти потрібно розвивати.Ось,наприклад,моя подруга,що дуже полюбляю писати пісні.Якось на уроці до неї прийшла муза,та вона написала чудову пісню,що зробили гімном нашой школи.Чому ж іноді люди не використовують миті для того,щоб записати свої думки?Нізащо не потрібно спиняти свої думки,адже хто знає-можливо людина напише якийсь чудовий вірш,який принесе йому популярність.Якщо не використовувати усі можливості,то можна і талант свій "зарити у землю".Так що не спиняйте думок крилатих,любі друзі!