На мою думку, "крила" потрібні для того, щоб людина змогла відпочити,помріяти.Взагалі слово "крила" вживається в переносному значенні.Я розумію визначення "Нащо крилатим грунту під ногами" так: людина не може прожити все життя мріями,вона не може нічого не робити,"грунт" їй потрібен для того, щоб не лінуватися.Для цього дорослі ходять на роботу,а діти в школу. Звісно ж людина не може прожити все життя працюючи.Людям потрібно теж інколи відпочивати.Брати відпустки або хто не може собі цього дозволити можна зробити те,про що довго мріяв.Ще ж можна "надіти крила" та пофантазувати,помріяти,відкрити свій талант,відчути свободу. Кожна людина має "крила",але не кожен може їх в собі відшукати.
<span />
Багато років минуло вже від того дня, коли Моховинка врятувала діда, але він всеодно кожен день навідується до неї, приносить смачненького, забирає до себе на свята. В Хухи народилося багато діточок, так, що і не порахувати. Вони любили, коли приходив дід, він приносив їм солодощі. Але одного разу дід не прийшов, Хуха занепокоїлася, одразу відчула, що щось не так. Вона вирішила попрямувати до нього додому, але шлях до нього був далекий, і їй було досить складно подолати його самій, тому вона бере з собою дітей. Вона стурбована, що їй доводиться ризикувати не тільки своїм життям, але й життям маленьких хух. Дорогою вони зустрічають хлопчика на велосипеді, він спочатку злякався, не зрозумів, що це за звірі, а потім згадав, що їм розповідав один дідусь. Хлопчик довіз родину хух до діда. Хуха Моховинка зайшла до хати і зрозуміла, що дід хворий. Він відмовлявся від допомоги, бо багато чого навчився за цей час від Хухи. Але Хуха Моховинка так просто не здалася, вони з дітьми залишилися і допомагали діду, до його одужання. За цей час, вони дуже звикли жити у хаті, до того ж, і діду вже була потрібна допомога. Вони вирішили залишитися. І так жили вони у злагоді, допомагали одне одному, і стала Хуха домовинкою. І кожен день збиралися у діда діти зі всього селища, щоб пограти із маленькими хухами, послухати дідових історій, та поласувати солодощами.
У своєму творі письменник зобразив життя сільської бідної родини. Герой оповідання Миколка — добрий і ніжний, як те сонечко: «сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка». Його душа завжди поривалася до краси і знань. Він любив природу, не міг байдуже пройти повз квіточку. І все його цікавило: «і про те, як і дощ, як і сніг».
І
Ответ:
Автор – Борис Грінченко
Рік написання – 1881
Жанр – громадянська лірика
Тема: роль праці в житті людини
Ідея: закликає народ до праці, і показує, що щирим робітникам завжди шана і дяка Характер: веселий, бадьорий, бойовий, оптимістичний.
Проблематика: “Для чого нам потрібна праця?”
І-закінчення
Обманут-основа
Перефікса нема
Обман-Корінь
Ут-Суфікс