Розділ 1, у я кому з'являється Машка
Розділ 2, у якому з'являється патріотично настроєний привид
Розділ 3, у якому з'являється елегантний незнайомець
Розділ 4, у якому плани несподівано міняються
Розділ 5, у якому ніхто не з'являється, натомість Наталочка пропадає
Розділ 6, у якому Наталочка бачить тривожні видіння на полі Берестецької битви
Розділ 7, у якому з Антипом стається дивовижне перетворення
Розділ 8, у якому відбувається шалена гонитва і ще шаленіший бенкет
Розділ 9, у якому Олеський замок перетворюється на пастку
Розділ 10, у якому з Машкою стаються небезпечні дорожньо-транспортні пригоди
Розділ 11, у якому мандрівників підстерігають суцільні несподіванки
1 Слова які почув диякон
2 Старець з довгою бородою
3 Згадання про Максима Грека
4 Розмова про книги
5 Дума про друковні книги
Поезія «Виклик» написана у 1862 році. Цей вірш було покладено на музику, і згодом пісня "Ніч така місячна..." стала такою популярною, що стала народною.
Вірш «Виклик» належить до інтимно-пейзажної лірики. У цьому вірші поет гармонійно поєднує картину української ночі зі станом душі ліричного героя, закоханого юнака.
Головна ідея твору - оспівування кохання як високого почуття і захоплення мальовничою природою; крім того, у вірші знайшли відображення соціально-громадянські проблеми того часу.
Вірш названий «Виклик» тому, що ліричний герой кличе свою кохану на побачення.
Художні засоби: епітети: «ніч – місячна, зоряна», «гай – чарівний», «небо – незміряне, всипане зорями», «осичина – струнка», «перли – ясні», «розмова – тиха», «роса – краплиста» та багато інших.
порівняння: «гріє, як жар».
метафори: «…злоба підслухала», «нічка приспала всіх, соном окутала»;
метафоричне порівняння: «ясно, хоч голки збирай...», «гай – ніби променем всипаний»; «вороги – знуджені працею»; «нам – окраденим долею…»;
гіпербола : «і над панами я пан!», «хвиля кохання»..
метафоричне звертання, вживання зменшувано-пестливих форм: «моя рибонько». зменшувано-пестливі форми: «ніженьки», «до хатинньки», «лебедонько», «до серденька», «нічка»
«Гетьман»
Вірш написаний у 1902 році; присвячений доньці М. Старицького.Жанр - балада.
У баладі автор розкриває патріотичні, громадянські переживання Богдана Хмельницького (ліричного героя), та акцентує увагу на соціальних проблемах свого часу.
Використовуючи художні прийоми фантастики та казки, М. Старицький героїзує минуле і звертається до подій того часу, коли був написаниа балада. Очевидним є зв’язок балади «Гетьман» з українською народною баладою. Він виявляється у таких фантастичних діях як оживлення мерця (привид гетьмана Б. Хмельницького) а також у фольклорних образах-символах: печера-труна, білий кінь з вогненними очима, ніч під Водохреща — містична пора, кривава сльоза матері-України, що оживляє мерця.
Ответ:
Объяснение:
Михайлик може навчити своїх ровесників , гарному настрою , що навіть ,якщо немає чобіт ,можна хороше жити не дивлячись ні на що .
Назва твору: "Максим козак Залізняк"
- Рід: народний епос.
- Жанр: історична пісня.
- Тема: розповідь про визвольну війну на чолі з Залізняком.
- Ідея: звеличення минулого нашого народу, його войовничого духу та мужності.
- Образи: Максим Залізняк, козаки.
- Художні засоби
- Епітети:пишная рожа, слави гарной, степу німому.
- Повтори: лине гомін; обступили город Умань.
- Порівняння: як пишная рожа.
- Метафора: лине гомін.
- Перебільшення: накидали за годину/панів повні шапці.
