Недавно я прочитав чудову повість під назвою «Місце для дракона», автором якої є Юрій Винничук. Ця повість повністю перевертає уявлення про драконів, яких ми знаємо зараз, бо в ньому розповідається не про жахливого і злого дракона, а про доброго та доброзичливого дракона, який живе своїм життям, смакує травичку, любується природою і всім навкого, але не справедливі закони королівства мішають йому спокійно жити.
рекомендую всім прочитати «Місце для дракона», такі повісті-казки - це новинка для літератури, яка легко читається, сприймається та запам‘ятовується.
Детство Наше отличается тем что он жил очень бедно,да и времена были соверненно другие детей в школе били за малейшии провины.
<span><span>Дата народження: <span>25 лютого (9березня) 1814
</span></span><span>Місце народження: <span>с. Моринці, нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна
</span></span><span>Дата смерті<span><span>26 лютого (10 березня) 1861</span>(47 років)
</span></span><span>Місце смерті<span>Санкт-Петербург, нині <span>Росія</span></span></span></span>
Люди здавна помітили, що не можна поспішати у роботі. Спершу треба все обміркувати, зважити свої вміння та силу, зрозуміти чи завдання по плечу, підібрати інструмент. І найголовніше - робити діло старанно, без поспіху. Так чинять майстри своєї справи. Тоді усі задоволені результатом. Не доводиться переробляти. Недаремно кажуть: «Поспішиш – людей насмішиш».
Ой не спали чорні очі, не спали, не спали,
<span>Бо сиділи на порозі, милого чекали.
</span>
Болить мене головонька, як вечір настане,
<span>Прийди, прийди, мій миленький — може, перестане.
</span>
