<span>Після видання п’єси «Наталка Полтавка» Івана Котляревського почався новий період в історії
української літератури, адже цей твір став першим на шляху розвитку драматургії
на території нашої Батьківщини. Автор показує нам соціально-побутове життя
українців у минулому, яке цікаве і сучасному читачеві.</span>
Ця драма наповнена народними піснями, які пам’ятають й досі: «Віють вітри,
віють буйні…», «Сонце низенько, вечір близенько…», «Гомін, гомін, гомін, гомін
по діброві…», «Ой під вишнею, під
черешнею».
І.
Котляревський намагався зробити комедію надзвичайно легкою для перегляду. На
мою думку, йому чудово вдалось зробити це.
<span>Я вважаю, що Наталка є справжньою українською жінкою, бо «<em>золото – не
дівка! Наградив Бог Терпилиху дочкою. Окрім того, що красива, розумна, моторна
і до всякого діла дотепна – яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою,
шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе і матір
свою на світі держить</em>». Й справді, після смерті батька на Наталчині плечі
лягла тяжка відповідальність: піклуватися про себе й про свою стару матір. Мені
здається, ця дівчина дуже відповідальна й хазяйновита, адже «<em>всі матері
приміром ставлять її своїм дочкам</em>.» Крім того, вона «<em>так
обезглузділа, що любить запропастившогося Петра!</em>». Наталка настільки
закохана у парубка, що навіть не погоджується вийти заміж за шанованого на селі
возного, який має можливість забезпечити грошима Терпилиху із дочкою до
кінця життя. В образі дівчини поєдналися найкращі риси людини: щирість,
життєрадісність, наполегливість, доброта і повага. І те, що Полтавка все ж таки
одружилася з Петром є своєрідною винагородою за її відданість.</span><span>Мабуть, українська жінка стала справжнім символом України, адже вона
незрівнянна, неповторна, мудра і розсудлива. Така, як Наталка Полтавка. </span>
Михайлик
Милосердний, допитливий
Спостерігає, милується, допомагає
Високий ідеал нашого сьогодення
Людяний
Коли Юрко повернувся додому, то його почалу мучити докори і він вирішив написати листа Тосі з вибачення. Для нього це було дуже складно, але все ж таки гарні наміри перемогли у ньому і лист було відправлено. У листі він запитував тосю про те як там дика качечка зі своїми каченятами і просив у дівчинки дуже щире вибачення за свої вчинки. Тося немогла не відповісти на цей лист. так вони листувалися весьнавчальний рік. А влітку Юрко приїхав знову до села і вони разом з Тосею кожного дня ходили годувати качку з уже здоровими каченятами.
Тлумачні, синонимічні, антонимічні, граматичні
<span>Леся Украинский, украинская поэтесса, известная далеко за пределами нашей Родины, 1893 написала поэму «Старая сказка», которую можно считать ее поэтическим манифестом. Хотя этот произведениенаписано достаточно просто для восприятия, проблемы, затрагиваемые автор, простыми не назовешь. В центре поэмы Леся Украинский изобразила поэта, который в своих песнях выражает заветные мечты народа о свободе и счастье. Простые люди любили и уважали поэта:</span>То и дело ходила молодежь Песни-слова выслушать.<span>С такого уважения и любви народа к певца можно сделать выводы, что тот был очень талантлив. А однажды поэт даже написал серенаду на заказ рыцаря Бертольдо, с помощью которой богач завоевал сердце своей возлюбленной. Но не только для Бертольдо стихи поэта играли большую роль. В них рассказывалось о народной жизни, поэтому все народ запоминал и повторял эти стихи.</span>... Певцы по городу ходятИ песнями народ морочат,Все о равенстве и о свободеВ песнях они твердят.Уже и в тюрьмах их сажают,Но ничто не помогает,Их песни идут по людям,Всяк песни те перенимает.<span>По сюжету поэмы, рыцарь Бертольдо с войском решил захватить неприступные стены одного из городов.Но город был мощным, а воины Бертольдо уже устали. В это время перед войском вышли певцы и спели песню, написанную главным героем - поэтом. Слова этой песни так вдохновили воинов, они продолжили борьбу и захватили неприступный город. Бертольдо пообещал поэту большую награду, но поступил бесчестно и обещание свое не выполнил. Впрочем, поэт не нуждался какой-то материальной награды за свои стихи, потому что этот великий человек был способен на самопожертвование ради других. Он знал: что бы с ним не случилось, его стихи будут жить вечно. Даже во время пребывания в тюрьме поэт чувствовал, что его мнение осталась на свободе:</span>И в темнице буду свободен, -Имею думы-волшебницы,Что для них нет в миреНи залога, ни границы.+1 Моего прыткого словаНе застал темница,Полетит оно по миру,Как тая свободная птицаК сожалению, при жизни поэта его мечта о свободной жизни народа не осуществилась, однако народ помнил его и его творчество.<span>Вывод. Тема назначения поэта и поэзии - вот основа поэмы Леси Украинский «Древняя сказка». Автор убедительно доказывает, что возможности истинного поэтического слова безграничны. Для настоящего поэта главное - не материальный мир и его преимущество, а свобода слова и вольность мысли.</span><span>Опорные слова и понятия: назначение поэта и поэзии, поэтический манифест, поэма, серенада, творчество.</span>
