Старий, не дуже вдалий, художник Берман мав мрію - створити шедевр.
Він малював картини, які не мали успіху.
Берман опікувався двома молодими дівчатами Сью та Джонсі.
Він дізнався від Сью, що Джонсі майже невиліковно хвора. Вона ж постійно дивилася у вікно, за яким стояло дерево. Вітер колихав гілля і з нього опадало листя. Сью вирішила, що помре, коли з нього впаде останній листок.
Берман, дізнавшись про це, намалював листок таким чином, що з вікна здавалося, ніби він тримається на дереві.
Він малював його, коли на дворі була жахлива погода. Берман занедужав.
Проте, коли Джонсі побачила, що листок не падає, вона повірила, що може і має видужати - і дійсно почала видужувати. А от Бермана забрали до лікарні, де він врешті помер від запалення легенів.
Автор цієї надзвичайно людяної новели майстерно показав відданість заради порятунку життя іншої людини.
Отже, Берман реально створив шедевр, кращий за будь-які свої попередні роботи. Його мрія здійснилася.
... Я зрозумів одну нехитру істину. Вона в тому, щоб робити так звані чудеса своїми руками. А. Грін Повість Олександра Степановича Гріна «Червоні вітрила» уособлює прекрасну юнацьку мрію, яка неодмінно здійсниться, якщо вірити і чекати. Сам письменник прожив важке життя. Майже незрозуміло, як цей похмурий чоловік, не заплямувавши, проніс через болісне існування дар могутнього уяви, чистоту почуттів і сором'язливу усмішку. Пережиті труднощі відібрали в письменника любов до дійсності: вона була дуже страшною і безвихідною. Він завжди намагався піти від неї, вважаючи, що краще жити невловимими снами, ніж «гидотою і сміттям» кожного дня. Почавши писати, Грін створив у своїй творчості героїв з сильними і незалежними характерами, веселих і сміливих, які населяли прекрасну землю, повну квітучих садів, пишних лук і безкрайнього моря. Ця вигадана «щаслива земля», не нанесена на жодну географічну карту, повинна бути тим «райським куточком», де щасливі всі, хто живе, немає голоду і хвороб, воєн і нещасть, а жителі її займаються творчою працею і творчістю. У повісті «Червоні вітрила» Грін розвиває свою давню думку про те, що людям необхідна віра в казку, вона розбурхує серця, не дає заспокоїтися, змушує пристрасно бажати такої романтичної життя. Але дива не-приходять самі собою, кожна людина повинна виховувати в собі почуття прекрасного вміння розуміти навколишню красу, активно втручатися в життя. Письменник був переконаний, що якщо відняти у людини здатність мріяти, то зникне сама головна потреба, яка народжує культуру, мистецтво і бажання боротьби в ім'я прекрасного майбутнього. Грін мріяв про «сліпучому разі» і радості, наповнював цими фантазіями свої твори, але особливо яскраво вони проявилися в феєрії «Червоні вітрила», написаній у 1920-1921 роках. Все відмінне в цьому, здавалося б, простому розповіді. Повість побудована на внутрішньому зіставленні двох героїв: Ассоль і Грея. Маленька мрійниця Ассоль живе в нехитрому світі серед іграшок, створених її батьком Лонгреном, а пізніше сама починає творити маленькі дива: Ассоль мріє «приловчитися, щоб (у неї) на дошці сама плавала човен, а веслярі веслування б по-справжньому, потім вони пристають до берега, віддають причал і честь честю, наче живі, сядуть на березі закушувати ». Ні до цього чи прагне будь-який митець, щоб його твори були б «як живі», радували б серця людей. Грей також потрапляє в незвіданий світ, тому що йому душно і тісно в фамільному замку, де його гнітять умовності світла. Юнак прагне в бурхливу стихію морського життя і добивається свого: «... Грей йшов до мети зі стиснутими зубами і блідим обличчям. Він виносив неспокійний працю з рішучим напруженням волі, відчуваючи, що йому стає все легше і легше по мірі того, як суворий корабель вдирався в його організм, а невміння замінювалося звичкою ». Створити чари розповіді, дійти до свідомості читача допомагає автору образну мову твору. Несподівані і свіжі метафори та епітети Гріна заворожують читача, вводять його у фантастичний світ, створений письменником. «Була повна ніч; за бортом уві сні чорної води дрімали зірки і вогні щоглових ліхтарів. Теплий, як щока, повітря пахло морем. Грей, піднявши голову, примружив очі на золотий вугілля зірки; миттєво, через запаморочливою миль, проникла в його зіниці вогненна голка далекої планети ». Здавалося б, нехитра розповідь веде читачів в красиву казку, але кожен розуміє - треба тільки дуже бажати, щоб вона здійснилася, прагнути до наміченої мети, працювати для її втілення в життя. Читання повісті «Червоні вітрила» - завжди зустріч з прекрасним, виховання духовності, відкриття дивовижного світу, в який так легко і органічно вводить читачів Олександр Грін. Його твір поступово розкриває душу молодих героїв. Чи не тому сучасна молодь любить цю романтичну феєрію. «Червоні вітрила» - це красива казка, а й реальний шлях у ту чарівну країну, яка необхідна кожній людині.
В історичних піснях оспівується історична подія і можливо висвітлюється ставлення народу до цих подій.
А в козацьких піснях оспівується героїзм людей, здатність покласти життя ради високої цілі. Завжди оспівується непокірність народу
Так , авжеж. Адже в наш час дуже багато людей бажають нажитися за рахунок інших і отримати легкі гроші майже безплатно. Люди повинні розуміти , що краще менше , але зароблене чесно ніж фальшиве отримане не чесним шляхом.
