розлив води, взагалі велике її нагромадження («Ой за горами вода дунаями. Ой там козаченько коня напуває»); раніше дунаєм звалося будь-яке водоймище, оскільки саме слово (точніше його корінь, спільний для інших назв рік — Дон, Донець, Дніпро, Дністер) означає воду взагалі; у «Слові о полку Ігоревім» дунай — це річка взагалі, вода: «На дунаї Ярославнин голос слишиться», «Дівиці поють також на дунаї»; те саме бачимо і в народних піснях;
Сидить дві дівчинки за партою, та кажуть:
-Ой, ці вчителя меня бісять. Ось коли я вчу уроки вдома, вони оцінку не ставлять, а коли вдома забуду, одразу двійка та батьків у щкоду.
Інша подруга лишь кивала.
<span>К-охання стежину свою протоптало -
О-й, серденько мліє в надії своїй.
Х-ай будуть звучати слова ці зухвало,
А я не відмовлюсь від щастя і мрій.
Н-е знаю чи буду колись жалкувати,
Н-авіщо гадати - хай буде, як є.
Я вірю в кохання - це щастя моє.</span>
1.Любов Олеся до зими. 2.Спостережливість хлопчика.3.Мрії Олеся.Чутливість до краси природи.4.Укок Малювання.Непорузуміння вчительки.5.Характеристика дядьками Олеся.6.Питання до діда Прокопа.Дід вчить хлопчика ,як треба жити.7.Біль і образа Олеся. 8.Сон хлопчика. Новий день
сидит дет во сто шуб одет кто его раздевает слёзы проливаетответ: лук