Метафори:лід на річці тоненький,так і зяє чорною прірвою,у вузенькому дуплі;дим угору тополиними стовпами;дно з мулистим пилком;промайнула чорна блискавиця й завмерла осторонь довгастою плямою-щука.
Експозиція: початок першої дії, де читач знайомиться з місцем подій (село над Ворсклою, хата Терпелихи), перша поява Наталки, її розмова з возним. Тут ми дізнаємося, що Наталка дуже любить Петра і чекає його з далеких мандрів. Зав’язка: подальші сцени, з яких довідуємося про намір возного одружитися з Наталкою, в цьому йому має допомогти виборний Макогоненко (ява 3 дії І). Розвиток дії: старшина села вмовляє Наталку погодитися на шлюб з паном возним і діє через матір, а другий посередник, Микола, влаштовує побачення Наталки з Петром, який оце повертається із заробітків, куди погнали його лиха доля і Наталчин батько, що не погодився віддати дочку за наймита. Та й стара Терпилиха мріє про багатого зятя. Отже, на шляху до щастя закоханих — майнова нерівність. Кульмінація: категорична відмова Наталки стати дружиною обозного (ява 9 дії ІІ). Поява Петра. Розв’язка: благословення матері Наталки і Петра на одруження, оскільки возний зазначив: «Я отказуюсь од Наталки і уступаю Петру во вічноє і потомственноє владєніє з тим, щобзробив її благополучною».
Є тільки верлібр
Сьогодні знову й знову,
я не дивлюсь новини.
У них багато розпачу, печалі й зла.
Я бачу, як наші воєні гинуть знов і знов
Я неякийсь поет,
не зірка з Малібу
Я звичайна дівчинка- натуралістка
Яка баче зло, печаль і в той момент ще й радість.
Я знаю, що нам тяжко відпускать чоловіків, синів, братів...
Але нам треба знайти у цьому оптимізм!
Вони пішли не себе втрачать,
а нашу Вітчизну захищать.
Я вважаю що потрібно намалювати садок і десь в далечині ідуть і мати стоїть з іжею та соловейко десь там летить адже про всіх героїв розповідається в творі
Хоробрий, справедливий, хитрий, добрий