Світове суспільство обізнане із чудесами, які коли-небудь існували чи існують на нашій планеті. Ці чудеса є загальновизнаними.
В Україні також є багато цікавих і гарних місць. В деяких із них мені доводилося побувати. Ітак, сім чудес України:
-Олешківські піски;
-Національний парк "Софіївка";
-Озеро Синевир;
-Хотинська фортеця;
-Дністровський каньон;
-Чорноморський біосферний заповідник;
-Асканія Нова;
Олешківські піски-це природна пустеля України, яка розташована в Херсонській області. Для цього місця характерні своєрідні флора і фауна.
Національний парк "Софіївка", що в Умані-дуже мальовниче місце, яке приваблює всі верстви населення нашої країни своєю красою. Планую відвідати це місце влітку.
Озеро Синевир- високогірне озеро, яке приваблює туристів не лише своєю красою, а й цілющими властивостями. Вранці біля озера рекомендують прогулюватися тим, у кого є захворювання дихальної системи. Та й чисто блакитна водна глибінь манить своїми "чарами"....
Відвідуючи Хотинську фортецю, ви ніби поринаєте в історичну давнину, в добу козаків. В такому місці відчуваєш себе у безпеці і жодні " татари" не страшні!
<span> Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!
Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев,
особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі
гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка
розпрямляєтьсяю
Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.
Мороз. Сніг вискрипує і хрустить під ногами. Якщо взяти в руки трохи
снігу й уважно роздивитися, то кожна сніжинка-витвір мистецтва.
<span> Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках-іній і паморозь.</span></span>
рідненька Україна.... Лани, поля та повноводні ріки.... таке все рідне та тепле...
У моїй пам*яті завжди спливають картинки з мальовничими панорамами цієї прекрасної країни. Яка ж вона величава. Та й дарма, що зморена голодом чи війною, всеодно вона гарна та просто шикарна у своєму профілі.
Україна одна з тих не багатьох, які- незламні. Завжди зелена Говерла, швидке Дніпро та яскраве сонце. Привітливі люди, мекання кіз чи звук трембіти в горах. Яке ж відчуття... Ти весь тремтиж, коли дивишся на рідні гори та слухаєш звук бігання овець. Яка вона гарна. ЇЇ світанки не зрівняються ні з яким золотом. А осінь, яка розфарбовує дерева та готує землю до сну. А весна, яка готує її неначе до вінчаня. Україна завжди як наречена\. Тому любіть та бережіть її. Вона у нас, насправді, ОДНА
У творі автор використовує народні прислів'я та приказки: «хоч сядь та й плач», «не питай, бо старим будеш», * лучче мені каміння носити, ніж таке горе терпіти », «старе, як мале». Навіть його закохані герої Лав-рін та Мелашка розмовляють між собою словами народних пісень: «Десь ти, моя мила, з рожі та барвінку звита, що додержала мене до самого світу», «Я б прикрила твій слід листом, щоб його вітер не завіяв, піском не замів».
