Мужній, підданий,жалібний,сміливий,умний,талановитий,ризикований
Принесіть,мені на завтра гроші!
Алегоричний образ білого коня Шептала став у оповіданні символом особистості, яка виділяється з натовпу і відрізняється від оточення. Читаючи твір, розумієш, що думки коня, які висловлює в оповіданні письменник, — то думки справжньої, особливої, неординарної людини, а зовсім не тварини. У суспільстві таких людей часто називають «білими воронами», тому навіть біла масть героя оповідання обрана не випадково і є своєрідним натяком на цей відомий вислів.Кінь Шептало відчував свою неординарність, він пам’ятав, що його мати працювала в цирку, пам’ятав і розповіді про своїх предків — диких білих коней. Але попри ці знання йому доводилося зливатися з табуном. Це Шептало робив для того, щоб уникнути вибору, щоб не впасти в око жорстокому табунщику Степанові, щоб уникнути навіть його гострого погляду.Однак, прагнення Шептала сховатися було викликане зовсім не бажанням стати частиною єдиного, але безвільного табуну. Його гнітила принизлива робота пересічних колгоспних коней, йому було огидне відчуття близькості пітних крупів табуна, якого навіть на водопій ганяли не до річки, а до колодязного корита. До речі, це теж підкреслює обмеженість світу, у якому доводилося жити Шепталові.Автор оповідання ніби звертається до свого героя із запитанням: «Чи зможе він усе життя бути позаду непривітного конюха, бігати серед спітнілих колгоспних коней, пити з корита скаламучену воду і постійно уникати натовпу?». Та незабаром з’являється і відповідь: білий кінь Шептало все-таки показує свій норов і з загорожі тікає до луків. На просторі від відчуває себе таким же вільним, як і його предки — білі дикі коні. Він купається у річці, лежить на траві, пасеться
Автор твору "Мина Мазайло" зобразив героїв переважно до тієї дійсності, яка тоді тривала. Яскравим прикладами до цього, є образи Тіткі Мотрі, Лини і Рини, які проявляють зневагу до всього українського та сам Мина Мазайло, який хотів змінити своє прізвище на російський лад. Тому, ці персонажі не можуть створити для України щось вартісне, вони здатні тільки для її руйнування. Але є позитивні герої: Дятько Тарас, Мокій та згодом Уля. Саме вони, по-справжньому, переживають за Україну та українську мову, і тому, можуть щось зробити.
Україна це пісня пісня зближує якби небуло пісні то небуло б й україни. Є така легенда що бог наділив всі країни Францію її мовами Іспанію танцями і т.д. а Україні лишилась лише пісня. Тож коли ми працюємо або щось робимо то ми щось підспівуємо ось чого пісня душа народу
