Алего́рія— спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного.
Сатира — гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних із загальнообов'язковими принципами чи встановленими ідеалами.
Літо́пис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія). Писалися переважно церковнослов'янською мовою, з численними вкрапленнями місцевої лексики.
1. Сидить бабуся на ослінчику біля хати
2. Старенька привітно глянула на сусідського хлопчика.
3. Баба Стеха виносить полотняну торбину.
4. Андрійко осідлав найвищу гілку.
5. Хлопчик хвацько зістрибує на землю.
6. На ґанку хлопчик висипає вишні у велику миску.
Успакаювайщея музыка под которую хочется заснуть)
Частина 1: початок подорожі Енея. Гостювання в Дідони
Частина 2: у Силіції. Поминки по батькові Енея Анхізові. Пожежа(горять кораблі троянців)
Частина 3: на землі Кумській. Подорож Енея із Сивіллою на той світ. Зустріч із батьком Анхізом
Частина 4: у Латинській землі. Обмін подарунками Енея із царем Латином. Початок війни
Частина 5: війна між троянцями і рутульцями. Героїчний подвиг Низа й Евріала
Частина 6: продовження війни. Поєдинок Енея з Турном
