Цитатна характеристика образу Тосі<span>«Вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він ... » «А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер деталі почувала себе ніяково й пригнічено. її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились ". «Вона з першого ж дня прив'язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей". «Випусти ... бо вони повмирають без води ». «У її вухах стояв отой каччин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати". «Вона хотіла податися разом із Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити. Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світло його знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з його розповідей ". «Спочатку сиділа під своєю хатою й намагалася помітити, як сонячне проміння падає на землю ... Потім з кленового полінця робила свистка, але всі вони свистали не так, як той, учорашній, який грав тоненьким, наче аж зеленим звуком. Притулялася до берези, що росла в їхньому подвір'ї, хотіла підслухати, про що вона шумить, але сьогодні чомусь береза крилася від неї, не бажала повідати своїх думок ". «Дуби співчутливо поглядали на неї, ніби хотіли допомогти. Тільки кущі перепиняли їй дорогу, тільки кущі шмагали по литках, ніби мстилися невідомо за що ... » «Спускала на воду й благала душею й очима". «Вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти з ним, тільки якби, вони пливли ... - Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні .. Що то вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть ". "І вона й справді появилась. Стала біля своєї хати й дивилась, як вони сідають у машину. їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась ".
Цитатна характеристика образу Юрка: </span><span> «Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити» "... Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати» «Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови ... Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати » «Це я набрехав, щоб побачити, чи ти розумна ...» «Знову долинув крик сірої качки, але він нітрохи не схвилював Юрка» «Він уявляв, як повезе каченят у місто, як показуватиме своїм товари ¬ шам, як вони заздритимуть. Він ішов і пританцьовував » «Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася» «Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не за ¬ хотів більше з ними знатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї і слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота ". «А поки їхав у машині, то тільки про неї й думав: він би покликав, але чи підійшла б вона? І, переживаючи болісний сором, був певен, що, ¬ ма буть, не підійшла б ... »</span>
Характеристика образу Захара Беркута з цитатами з твору» за повістю Івана Франко «Захар Беркут» Твори з мови
<span>Іван Франко – видатний український письменник, у творах якого знайшли відгук близькі письменникові ідеї гідного життя народу і спільності. З найбільшою силою такі ідеї прозвучали в історичній повісті І. Франка «Захар Беркут». В образі головного героя твору втілені сила, міць і мудрість українського народу. Захар Беркут, строгий лицем і високий на зріст був «…незважаючи на глибоку старість іще сильний і кремезний». Основним життєвим покликанням цієї людини була самовіддана праця на користь рідного народу. Навіть досягнувши похилого віку, він приймає активну участь у житті громади, допомагає людям своїми знаннями і своїм досвідом.</span>
Будь який шлях, що починає людина треба обдумувати. Найважливіше зрозуміти чи потрібно це в даний час.... Якщо твій шлях необдуманий, мимовільний, без мети - скоро ти почнеш задумуватись а навіщо це, для чого я це роблю і з*явиться думка, що щось не так, доведеться знову починати все з початку.
Уславлення героїзму українського народу під час Великої Вітчизняної
війни у творах О. Довженка. (Темі мужності рідного народу у боротьбі з
фашизмом О. Довженко присвятив оповідання “Воля до життя”, “Ніч перед
боєм”, “На колючому дроті”, “Мати” та кіноповісті “Повість полум’яних
літ”, “Україна в огні”, документальні фільми “Битва за нашу Радянську
Україну” та “Перемога на Правобережній Україні і вигнання німецьких
загарбників за межі українських земель”. Усі твори митця – це гнівний
осуд війни, яка забрала життя мільйонів людей, яка полила кров’ю родючі
українські землі. Письменник був небайдужим до долі народу, хотів, щоб
він був щасливий, бо заслуговував на це.)
КОЛОМИЙКА <span>(від назви м.Коломия Івано – Франківської обл.)- 1. Жартівлива українська галицька) народна пісня куплетної форми, за змістом подібна до частівки. Поширена в Західній Україні (зокрема, Буковині, Прикарпатті та Закарпатті.) 2. Народний танець гуцульського походження. Музичний розмір 2/4, темп жвавий.
