Бути справжньою людиною - це горде звання для кожного з нас. Але не кожен достойний цього високого титулу. Людина – істота соціальна, тобто існувати без суспільства вона не може. І важливо залишатися людиною в будь-яких обставинах та в будь-якому оточенні.
Характер кожного з нас формується ще з раннього дитинства. Саме батьки стають прикладом поведінки в суспільстві для своїх дітей. Дитина опановує що таке «добре» і що таке «погано». Вміння співчувати та людяність завжди будуть цінуватися в цивілізованому суспільстві. Нажаль, іноді дитина виростає і стає жорстокою людиною. Але добрих людей у світі більше ніж злих. Добро завжди переважає.
У порядних та доброзичливих людей завжди є багато друзів, які готові прийти на виручку в критичній ситуації. Потрібно цінувати підтримку близьких людей. Життя швидкоплинне і завтра можна пожалкувати про те що не здійснив сьогодні. При цьому кожна людина повинна залишатися індивідуальною особистістю. Ніхто не має права принижувати один одного. Люди народжуються з рівними правами. Взаємоповага – це складова частина щасливого життя. Це може стосуватися не тільки взаємовідносин між друзями, колегами, але і сімейних стосунків.
Для кожної людини значимо відчувати свою важливість для інших, бути потрібною суспільству і приносити користь людям. Таких людей пам’ятають завжди, навіть якщо цієї людини немає поряд. Справжня людина, це не тільки вірний друг та гарний сім’янин, але ще й патріот своєї Батьківщини. Неважливо де проживає цей чоловік чи жінка, вони завжди мають пам’ятати свою Вітчизну, поважати традиції свого народу.
Я хочу вирости справжньою Людиною з великої букви., щоб моїми досягненнями та успіхами гордитись не тільки мої рідні, алей щоб вони принесли користь країні де я народився. Я ще не знаю куди занесе мене доля в майбутньому, але я завжди буду пам’ятати те місце де я народився і гордитись тим що я - Українець.
Що підштовхнуло Р. Л. Стівенсона до написання роману «Острів Скарбів»? Сам письменник згадував, що одного разу він спостерігав, як його пасинок Ллойд Осборн щось малював і креслив. Стівенсон теж накреслив карту уявного острова. Своїми контурами він нагадував товстого дракона. Кинувши погляд на карту, письменник ясно побачив, як серед вигаданих лісів заворушились герої Його майбутньої книги. їхні засмаглі обличчя і блискуча зброя з’являлися в найнесподіваніших місцях. Вони снували туди і сюди і шукали скарби на кількох квадратних дюймах цупкого паперу..
Ким насправді був корабельний кухар? Джон Сільвер був старим піратом. Колись він плавав із капітаном піратів Інгледом. Потім був із відомим своїми скарбами капітаном Флінтом. За словами Сільвера, сам Флінт боявся його і пишався ним.
Яку роль у подорожі по скарби відіграла бочка з яблуками? На палубі корабля стояла бочка з яблуками. Джим Хокінс заліз у неї, щоб дістати останнє яблуко. І випадково він став свідком розмови, з якої дізнався про підступні наміри Сільвера. Старий пірат зі своїми прибічниками хотіли спочатку знайти скарби Флінта, а потім позбутися господаря корабля і його друзів.
Як повівся капітан Смолетт, дізнавшись від Джима про підступні наміри Сільвера? Капітан сказав, що їм треба бути обережними і набратися терпіння, щоб дочекатися слушного моменту. Рано чи пізно їм доведеться стати до бою з шайкою. А поки що господареві корабля, його слугам і друзям треба вдавати, ніби їм нічого не відомо про наміри Сільвера. А потім вони зненацька нападуть, коли розбійники найменше чекатимуть нападу.
Чому Джим вирішив залишити укріплення ? Джим, знайшовши човен Бена Ганна, вирішив під покровом нічної темряви підпливти до «Іспаньоли» і перерізати якірний канат, щоб течія викинула корабель на берег. Джим був переконаний, що розбійники збираються вийти в море. Таким чином Джим хотів відібрати у них корабель.
Хто такий Бен Ганн ?Як він опинився на острові? Бен Ганн був на кораблі Флінта, коли пірат зарив свій скарб на цьому острові. А три роки тому Бен плив на іншому кораблі повз цей самий острів і розповів, команді корабля про те, що тут заховано золото Флінта. Дванадцять днів шукали моряки скарб, але так нічого і не знайшли. Після цього члени команди повернулися на корабель, а Бена залишили самого на острові.
Чому лікар Лівсі віддав карту Сільверові? Лівсі дізнався від Бена, що той задовго до прибуття до острова «Іспаньоли» викопав і переніс у печеру золото Флінта. Після цього карта втратила свою цінність. Побачивши, що корабель зник, Лівсі віддав Сільверу карту, впустив його в укріплення і віддав усі припаси, що були там. Це дало змогу Лівсі і його друзям, не наражаючись на небезпеку, перебратися у печеру Бена Ганна — якомога далі від малярійних боліт — і бути поруч зі скарбами, перехованими Беном.
«Давня весна» Леся Українка
Автор: Леся Українка
Рік написання — 1894
Тема: відтворення впливу приходу весни на хворобливий стан поетеси. Ідея: возвеличення краси весняної природи, за сприянням якої людина забуває про свою хворобу, самотність.
Основна думка: Моя душа ніколи не забуде Того дарунку, що весна дала.
Жанр: пейзажна лірика. «Давня весна» художні засоби Метафори: «весна промінням грала, сипала квітки»; «летіла хутко», «весна… дарунки всім несе», «заглянули від яблуні гілки», «зам иготіло листячко зелене», «прилинув вітер, заспівав», «прилинули пісні пташині», «гай свій відгук… прислав», «весна дала», «весна… за вікном цвіла».
Порівняння: «летіла хутко, мов стокрила». Риторичні оклики: «За нею вслід співучії пташки!», «Зелений шум, веселая луна!», «Ні, не забула!». Композиція «Давня весна» Експозиція: «була весна…». Зав’язка: хворобливість і самотність поетеси під час буяння весни. Кульмінація: радість ліричної героїні з приводу того, що її «не забула» весна.
Розв’язка: вдячність поетеси весні за її дарунок. «Давня весна» ідейно-художній аналіз Весна — найжаданіша пора у житті людини, її завжди зустрічали радісно й урочисто. Після довгої зимової холоднечі та негоди всім кортить поспілкуватися з живою природою — власними очима побачити, як прокльовуються з-під землі ніжні списики зела, як прилітають птахи і лунають їх дружні співи. Весна для Лесі Українки — це час, коли їй не так болить, це відчуття приливу сил, енергії, прагнення насолоджуватися, радіти від тих змін, які відбуваються в природі. Дана поезія написана під час хвороби поетеси. Як же сприймає прихід весни поетеса? Це ми дізнаємося, ознайомившись із змістом її поезії «Давня весна».