Ще з дитинства його виховувала бабуся та матір, хоча друга частіше була роботі. В його характері формувалися поняття про добро і зло, він думав, що ніколи не буде злим. Але відсутність засобів до існування змінили його. Тепер він з доброго, уважного, миролюбивого перетворився на вбивцю, за зло. Третину свого дорослого життя він провів у крадіжках, потім почав потроху ставати на ноги, але знову нещастя: недостача коштів, крадіжки, вбивста, відрікання від матері з допомогою "друзів". Хоча завдяки правильному вихованню, все таки він повернувся на шлях істини, помирившись із матіррю, яка вже втратила надію, він відновив своє життя. Тепер це вже гарний хазяїн, син та чоловік.
Те́ма худо́жнього тво́ру — це коло подій, життєвих явищ, представлених у художньому творі, у тісному зв'язку з проблемами, які з них постають і потребують осмислення.
Ідея твору (від грец. «вигляд, первообраз») ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи і художні засоби твору (Ідеали і переконання, які автор прагне донести до читача через свій твір).
П'еса це може бути 2дії або багато дії
Мій улюблений герой літературного твору є Сіроманець.Він-добрий,розумний.Про нього і його історію багато розповідається.Це оповідання є захоплююче.Вовк був дуже добрим до Сашка Вони завжди гралися разом ,але й переховувалися для того щоб їх не побачив батько хлопчика.Коли Сашко йшов до школи він завжди зупинявся щоб побачитися з вовком. Одного разу він не зустрів Сіроманця і дуже хвилювався за нього.А дальше складайте самі я вже втомилася.
Кохання... Одне слово, одне почуття. Чому ж тоді для кожного воно відкривається по-різному?Ніжні погляди, м'який теплий весняний вітерець, що розвіває чисте руде волосся, кумедне у клітинку плаття, або ж якийсь трішки недоумкуватий сміх-різні асоціації приходять на думку, коли ми чуємо це слово. Кохання буває різним: воно може спантеличувати, підштовхуючи на шалені, іноді навіть безглузі вчинки, може хвилювати, або ж навпаки-заспокоювати, може викликати бажання змінити себе, свої принципи і життя в цілому.
Кохання не схоже на інші почуття, а тому й так хочеться відчувати його зноау й знову. Кохання крихке, мов кришталь, і водночас міцне, мов столітній дуб. Воно як голка серед сіна, яку ти шукаєш все життя, а коли знаходиш, вона перетворюється на пір'їнку, яку тобі треба пильнувати, бо лиш подує вітерець-і її нема. Кохання- це щось занадто інтимне, щоб про нього говорити, але занадто прекрасне, щоб про нього мовчати. Кохання, як поезія-чисте і прозоре. Кохання- це цвіт папороті, який всі так ревно прагнуть знайти. Кохання-це повітря, якого ми не бачимо, але без якого не можемо жити. Кохання-це мудрість, яку дано пізнати не всім. Кохання-це життя, яке в нас тільки одне.
