<span>1. Маленька хуха-Моховинка</span>
<span>2. Жито хухи</span>
<span>3. Зовнішність Моховинкки</span>
<span>4. Порятунок сосни</span>
<span>5. Нема де є життя</span>
<span>6. Велика та тепла хата коз</span>
<span>7. Самотність на душі хухи</span>
<span>8. Врятована Лиска </span>
<span>9. Нві друзі хухи</span>
<span>10. Злий дід прийшов до хати</span>
<span>11. Поранена моховинка</span>
<span>12. Захворілий дід у снігу</span>
<span>13. Хухи не потребують подяки!</span>
Вдома і стіни допомагають
<span>Англійське прислів'я </span>
<span>Без верби і калини нема України. </span>
<span>Людина без Вітчизни, як соловей без пісні. </span>
Цей твір нас навчив не поводитися як Федько.
Через художнє слово пояснити учням, як письменник намагається яскраво відобразити звичаї та традиції українського народу в повісті; продовжити знайомство школярів із змістом твору, опрацьовуючи його V, VI розділи; розвивати словник учнів, збагачувати їх мовний запас; формувати кругозір, світогляд; виховувати шанобливе ставлення людини до природи, пошану до звичаїв і традицій народу; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет М. Стельмаха, підручник, ілюстрації «Звичаї та обряди українського народу», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Розповідь учнів про звичаї та традиції українців, які згадуються у творі М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» із застосуванням ілюстрацій. Звичаї та обряди українського народу.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Народознавчий конкурс
1. З якою свійською твариною ходять хлопчики-колядники на різдвяні свята? (Козою)
2. Який колір символізує радість життя і любов? (Червоний)
3. Чому дарують яйце-писанку з трикутниками? (На знак побажання достатку в оселі)
4. Символом сонця є... (Звіздар або ружа)
5. З уведенням християнства риба символізувала... (Ісуса Христа)
6. На яке народне свято трави і квіти набирають найбільшої сили? (Івана Купала)
7. Якої пори року розпочинався рік у давніх слов’ян? (Навесні)
8. Для того, щоб швидше прийшла весна, люди випікали з тіста пташок-... (Жайворонків)
9. Який місяць багатий на весілля за народним календарем? (Жовтень)
10. Як у різних місцевостях України називалась гілочка свяченої верби? (Верба, лоза, шутка)
11. Рослина, що є символом отчого краю, нашої рідної України? (Калина)
12. Для чого в часи козаччини перед походом кожна дівчина дарувала нареченому вишиту хустку? (Як символ вірності)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
2. Бесіда за питаннями
• Який календар називається народним? В чому його призначення?
• З чим було пов’язано те, що люди намагалися протягом свого життя дотримуватися народного календаря?
• Назвіть народні свята, які вам подобаються. Чому саме вони є для вас цікавими? Відповідь обґрунтуйте.
• Які народні свята є популярними дотепер?
• Що залишилося у народних святах ще з язичницької віри?
ІV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
V. Основний зміст уроку
Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе!
Ю. Шкрумеляк
Казка вкладає в мої уста ото слово,
до якого дослуховуються земля і вода,
птиця в небі й саме небо...
М. Стельмах
1. «Найбільшою мрією стало самому що-то посіяти і щоб воно зійшло. Хлопчик і робив це, наслідуючи маму».
2. «Закутаний в хустку, кінці якого пущено під пахви, з закачаними довгими рукавами і підлогами, в личаках, намотаних до колін, був схожий на дівчину, а ще більше на якесь прояв, ніби він і не чоловічої статі. Очі швидкі. Руки спритні».
3.«Малий? Нехай він і без штанів, але більше знає іншого старого, більше, ніж я!».
4. «Але і ніхто не міг зрівнятися з ним, граючи в гилку».
5.«Ніколи не мав вільної хвилини: гнали на панщину, і він йшов, як не з косою, то з ціпом,- косив, молотив. Восени садив дерева. Викопував в лісі дубки, кленочки, яворкі і тикав їх, де було місце: навколо будинку, край вулиці, біля криниці. Взимку возився з гноєм, розносив його на город і на полі. Коли втомлений, розтирав снігом руки та обличчя - вони горіли як жар. Ще й не пахло нирками, готував живці, ховаючи їх у погребі. А з теплом ощипывал дички. Хто просив, нікому не відмовляв».
6.«Викопані і пересаджені їм деревця не сохли. ...Прищепи його приймалися, так як він не щеплял на вербі груші».
7.«І все село сверялось за нього. Люди пам'ятали, як він посіяв рано - і вродило, як посіяв пізніше - і теж вродило. А коли викликав хмари і накликав дощ, ніхто не коливався: він не що-небудь - мудрець, Планетник...».