Мій улюблений герой цього твору, як не странно ,Павлусь.
Бо він, у свою маленьку віку, дуже сильний і хоробрий. Він сам вирушив у не легку подорож, це було самогубство, але він пішов туди, заради сестри.
Коли він попав до ворога, він не відмовився від віри. Він терпів знущання,але не піддавався ворогові .За допомогою хитрощів він обдурив Хана, і через свій розум сміг знайти свою сестру.
Він хоробрий, добрий, милосердний, розумний.
Саме ці риси роблять його моїм улюбленим героєм.
Ліричний герой відчуває радість у своїй душі , легкість думок, ніби серед хмар.
ІРОМАНЕЦЬ» ХАРАКТЕРИСТИКА САШКА «Сіроманець» характеристика Сашка Доброта. Ця риса людського характеру цінувалася в усі віки й у всіх народів. Адже добра людина ніколи не чинить зла, вона не здатна на підлість, навпаки, завжди налаштована на життя та відродження, а не на нишення. Таким ми бачимо персонажа повісті М. Вінграновського «Сіроманець» Сашка. Хлопець виступає проти переслідування й жорстокого знищення Сіроманця, старого вовка, що живе в їхньому лісі. Він подружився з цим хижаком, який насправді виявився здатним відповідати на добре ставлення до себе також добротою. Сашко — сильна особистість, яка вміє активно відстоювати свої життєві принципи. Хлопчик рішуче й наполегливо шукає шляхів визволити свого друга Сіроманця з кузні, куди того, зв’язаного, кинули, щоб наступного дня відвезти до зоопарку, в неволю. І йому, малому, вдалося це зробити. Не можна без хвилювання читати й епізод, у якому розповідається, як Сашко привіз Сіроманця в Одесу в лікарню, щоб сліпому вовкові зробили операцію й повернули зір. Сашко — дуже хороша людина, він наполегливий, гуманний, рішучий. Мені здається, шо якби було більше таких людей, як Сашко, що люблять і оберігають тварин і рослини, турбуються про них, то ми назавжди забули б про існування Червоної книги, а наша планета була б чистою й багатою, стала б затишним домом для всього сущого на Землі. Риси характери Сашка справедливий співчутливий добрий чуйний принциповий самостійний вірний цілеспрямований «Сіроманець» цитатна характеристика Сашка — «Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»; «Аби я був вовком…»; «Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти?..— завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну»; — «Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»; — «Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»; — «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»; — «Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?»; — «Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»; «Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию». Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його чесне ім’я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/siromanets-harakteristika-sashka/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Здраствуй, мама! Пишу тобі цей лист, тому що вчора після сварки з тобою не змогла підійти до тебе , а ти ввечері великодушно не стала мене лаяти, дала мені можливість побыть однієї, розібратися у своїх почуттях і в думках. Моє серце буквально розривалося від почуттів, що нахлинули, провини, жалості, любові, а слова вимовити нелегко.Сьогодні я вирішила написати цей лист, тому що мені легше буде розповісти тобі про свої почуття. Мама, я знаю, як тобі з нами іноді буває важко, але ми всі п’ятеро тебе дуже любимо. Мама, ти в мене схожа на казку, добру, чарівнуОсобливо гостро я це стала відчувати ранньої восени, коли дерева одяглися в ажурний туман, коли дні ще такі теплі, а вечора вже такі мерзлякуваті. І чим далі, тим більше – з кожною миттю, з кожним новим листочком, торкнутим багряно – жовтим сяйвом<span>Ти ввійшла до нас у кімнату й сказала, щоб ми з Катею одягли молодших дітей і вийшли у двір. Ти повела нас у маленький скверик біля станичного ДК, ми присіли на крамничку, і казка почалася сама. Це була чудова історія про листопад, про тепле сонце, про останній шепіт листя. Я не пам’ятаю, про що ти говорила, але , мама, ти була казкою. Почувши цю чарівну історію, я вже не можу зупинитися – мені захочеться нових таємниць, легенд, колдовских балад</span>И ти нам розповідала їх за допомогою дощу, низьких щільних хмар, першого снігу. Це ти вчиш нас бачити не просто листопад, калюжі, іній, перший лід під ногами, а почувати красу навколишнього світу<span>Для того, щоб повірити в осінні казки, стати частиною цих легенд, відчути їх, насолодитися ними, треба , щоб у вас у будинку жила своя казка. Нехай час іде своєю чергою, нехай поміняють один одного дні, даруючи нам нові відчуття, нові образи, але якщо у вашім будинку живе Казка, то ви сама щаслива людина на світлі</span><span>Прости мене, Казка, я тебе дуже люблю. Твоя дочка, твоя маленька дівчинка, що потрапила з тобою в Країну Чудес, де ти твориш, мама, теперішні чудеса</span>
Відповідь:
Маруся Чурай - легендарна дівчина, біографію якої ми познаємо із творів інших письменників. У своїй творчості вона завжди використовувала життєві ситуації, зокрема писала про своє життя. Дуже рідко знаходяться твори, у яких поєднувалися б і патріотизм, і дівоча туга за "милим чорнобривим", і життєва історія. Ії пісні зачаровують своєю чистотою, вони легко зрозумілі для сприймання, тому й знайшли собі почесне місто в українській літературі.
