Тут розповідаеться про те як одна дівчина аля хотіла зробити подарунок своєї бабусі ,але вона постійно відкладувала цю справу говорила що дуже багато часу.Коли настав день нароДженнябабусі вона вважала що все зробила але вона себез опозорен принесла тільки 1 хрестик.
Духовне багатство - найбільший скарб у житі
Немає навіть сенсу спорити, що краще - бути духовно багатим або мати матеріальне багатство, тобто багато грошей. Матеріальне багатство доволі легко втратити, а от духовне багатство залишиться з людиною назавжди. До того ж, одне іншому не заважає: можна бути багатим і духовно, і матеріально. А ті, хто вважають, що матеріальне багатство вище за духовне, самі скоріш за все є духовно бідними людьми.
Духовне багатство не продається і не купляється. Мудрість, моральна чистота, чесність та порядність, чуйність, людяність, широта душі - жодну з цих чеснот не можна купити за гроші. Не купити за гроші й повагу та любов оточуючих, які дістаються духовно багатій людині.
Духовно багаті люди - це зразок, на який треба рівнятися всім, якщо ми хочемо, щоб наше життя змінювалося на краще.
1)Весна
2)Передать красоту природы
3)Сам напишешь
4)Публецистический
Лісовик<span> — </span>міфологічний<span> образ, який, згідно з </span>легендами, втілювався в подобу дуже старого кошлатого діда. «Лісовик — малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям. У брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці» /Леся Українка<span>, «Лісова пісня»/. Його характерною особливістю була відсутність </span>тіні<span>. Лісовик є символом небезпеки, яка підстерігає людину в </span>лісі<span>. Образ лісовика перегукується з іншими міфологічними образами: </span>мавок<span>, </span>чугайстра<span>, </span>хухи<span> і навіть </span>блуду<span>. Лісовик збиває людей з дороги, усіляко шкодить їм. В українській </span>етнографії<span> побутує погляд на лісовика як на «пастуха від звіра», тобто істоту, що охороняла дрібних звірів від </span>хижаків<span>, </span>мисливців<span>. Лісовики створювали в лісах </span>сім'ї<span> і жили як звичайні </span>люди<span>.</span>
Відповідь: верлібр - неримований віршований ряд або вірш. Його використовували ще давно у Франції. В сучасній літературі до цього методу при написанні творів зверталися Підпалий, Герасим'юк, Павлюк, Мойсієнко і не тільки вони.