<span>Описуючи пригоди
Толика, автор змальовує нам юну особистість, що формується. Перед нами виростає
образ допитливої, надзвичайно чутливої до життя, активної дитини. Толик не
любить одноманітної роботи, йому не цікаво, наприклад, полоти бур'ян на городі.
Він перетворює буденну працю на захоплюючу пригоду. Його буйна фантазія не знає
меж: сапкою, як шаблюкою, він січе вражі голови з плеч. Щоправда, рубаючи
підряд і бур'ян, і помідори. Він носить воду аж від лісу з криниці, прибирає в
хаті, коли мама поїхала з дому у справах, доглядає молодшого братика, бо хто ж допоможе матері, як не він. Водночас у
Толика чимало негативних рис: він дещо ледачкуватий, непослідовний,
розбишакуватий. Він завдає чимало клопоту та навіть матеріальних збитків і без
того бідній матері, наприклад, зрізавши ґудзики з її єдиного святкового плаття
і програвши їх, чи розваливши комин,
б’ючись з братом, чи зіпсувавши костюм, на який мати збирала гроші більше року.
Якби не любов до книжки, яка заполонила все єство Толі, скерувала його бурхливу
уяву й живу фантазію в певне русло, хто знає, що вийшло б із нього. Книжка
приходить у бідне сільське життя дитини дуже рано і замінює йому все. З
допомогою фантазії хлопчик мандрує далекими країнами, бореться з розбійниками,
захищає добро і перемагає зло. Важливі морально-етичні принципи і закони
формуються в душі головного героя саме завдяки книзі. Вона стане незамінним
товаришем і мудрою порадницею і в суворих армійських буднях, і в подальшому
дорослому житті.</span><span><span> Великий вплив на Толю має і мати, яка
прищепила йому правдолюбство і високі моральні якості. Власним прикладом
чесного, хоч і бідного, життя вона показала хлопчикові, що головне залишатися
людиною.</span> Основи
сімейного виховання базувалися в сім’ї Толі на повазі до праці, до старших, на
совісті.</span><span> Отже, Толя робить чимало помилок,
поганих вчинків, але усвідомлює наслідки своїх пустощів, його мучить сумління,
він намагається не повторювати їх, бо розуміє, що своєю поведінкою завдає
прикрощів іншим. </span><span> </span>
Ле́ся Украї́нка (справжнє ім'я Лари́са Петрі́вна Ко́сач-Кві́тка; 13 (25) лютого 1871, Звягель — 19 липня (1 серпня) 1913, Сурамі) — українська письменниця, перекладач, культурний діяч.
Писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики.
Відома завдяки своїм збіркам поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поем «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драм «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903—1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня»(1911) та ін.
Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач — письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка
У березні 1879 заарештовано Олену Антонівну Косач, тітку Лесі
1)<span>Сюжет будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних спостереженнях суспільного життя. 2) Алегоричність. 3) Схожість до байки. 4) Невеликий розмір.
Моя сім'я є найкраща, тому що вона дбайливо піклується за мене .Сім'я підтримує у будь якій секунді! Переживає , коли мені стало погано або болить коліно то сім'я викликає лікаря і він робить все заради того щоб мені стало легше! Отже , я дуже сильно люблю свою сім'ю!!!
Степан Радченко-главный герой романа "Мисто". Он едит в Киев чтобы получить образование и вернуться обратно в село,но ситуация меняется.И он решает покорить Киев.У него не было друзей,а женщины в его жизни означали только одно:новый этап покорения города.
Ява і Павлуша веселі та вигадливі герої твору "Тореадори з Васюківки". Через їхню добре розвинену уяву та фантазію, вони захотіли побудувати метро під свинарником.