kjfsftnf iojr idir iinr i iwjre iogkr jde jjft ifr i feifjeri n isr ijdrjdf njiernfikjsrsn ijhrdnk idsrn irjt inckstnjkdt.Fjgnjnvjrtn nfcif jdd idjrf jhfj poo ghbdtj
Ніщо в природі не зникає безслідно, окрім довкілля навколо нас.
Хто з дерева кору знімає, той його вбиває.
Одна людина залишає в лісі слід, сто чоловік – стежки, тисяча – пустелю.
Не мудро зрубати, мудро виростити.
Серая — седая. Серый жеребёнок
может родиться, например, вороным, но уже в возрасте нескольких месяцев у
него появятся белые волоски, которых с возрастом будет всё больше и
больше. К своему «совершеннолетию» этот жеребёнок будет иметь уже
довольно светлую серую окраску, а ещё через несколько лет может поседеть
добела. Быстрее всего седеют и выглядят самыми светлыми голова и живот,
окрашенный волос долго сохраняется на крупе и ногах, особенно на
скакательных и запястных суставах. Для серой масти характерны «яблоки» —
круглые более светлые пятна, повторяющие сетку подкожных кровеносных
сосудов. Но бывают, хотя и довольно редко, серые лошади совсем без
«яблок». У поседевших добела лошадей могут появиться маленькие цветные
пятнышки — это масть серая в гречку. Скорость поседения серых лошадей
индивидуальна, некоторые становятся совершенно белыми уже к трём-четырём
годам, а некоторые остаются довольно тёмными вплоть до старости.
Поседевшая добела лошадь называется светло-серой несмотря на практически
чисто-белый цвет волосяного покрова. Серая масть относится к мастям из
двух смешанных цветов как покровного волоса, так и гривы с хвостом. Это
смесь чёрных волос с белыми. Их сочетание в разных пропорциях и
конфигурациях дают как тёмно-серую, так и светло-серую масть, или
«горностаевую» (почти чёрные хвост и грива при светлом корпусе), или «в
яблоках». К старости серые лошади становятся совершенно белыми с
разбросанными по корпусу мелкими тёмными пятнышками — «в гречку». Белорожденная — имеет белую шерсть, карие или голубые глаза и
розовую кожу. В отличие от светло-серых, имеет белую шерсть сразу при
рождении. Чрезвычайно редка. Бытует ошибочное мнение, что белорожденные
лошади является альбиносами, но это не так. Альбиноса можно определить
как животное с бесцветной ("белой") шерстью, бледно-розовой кожей и
красными глазами, созданное специфическим генетическим механизмом.
Однако, у лошадей этого механизма не существует.
Чому мені подобаються детективи
Детектив один з розповсюджених жанрів, що охоплює широке коло читачів. Люблять як класичні детективи Эдгара По, Артура Конан Дойла, Агати Кристи й ін., так і сучасні детективні романи Дар’ї Донцовой, Олександри Марининой, Тетяни Устинової… Я зустрічалася з різними думками із приводу детективів класичних і сучасних. Одні вважають надто заумні й важкими класичні детективи, інші категорично й різко засуджують сучасні за відсутність серйозного змісту й захоплюючого сюжету. Хтось цінує класичні за незвичайність і барвистість, а хтось любить сучасні за те, що з ними можна прекрасно відпочити. Кожному своє. Я більше віддаю перевагу класичним детективам. Мені здається, що вони насыщеннее, динамичнее, «гостріше» по змісту, і кожне оповідання, незважаючи на те, що має таку ж будову, як і інші, індивідуальний і незвичайний. Можна перечитувати такі оповідання знову й знову.
Класичні детективи, або англійські детективи. Це так звані «детективи закритої кімнати». Коли є десять чоловік у замкнутому просторі, у замку, ну або на острові. Є труп або навіть кілька трупів. Є всякі напівнатяки які детективщик розставляє по своєму оповіданню, є тупа, але влучно стріляюча поліція-міліція, є мудрий слідчий-аматор, як правило дідок або бабуся… Отож, у класичному детективі все впізнається майже на останній сторінці. І завжди виявляється, що вбивця із самого початку перебуває серед діючих осіб».
Отже, ми довідалися, що таке класичнийдетектив.
Як уже було сказано вище, крім класичного (самого головного виду детектива) існує трохи поджанров детектива. Вони дуже широко поширені в сучасної детективній літературі. Я вирішила розглянути деяких сучасних детективів, провести порівняльний аналіз із класичними детективами, виявити загальні риси й розходження й зрозуміти, як ставляться до них сучасні читачі. От що говорить уже згаданий вище герой дитячого детектива Фелікс Куропяткин про сучасний детективі в цілому:
«Є детектив сучасний. Не дуже цікавий. Охарактеризується тим, що автор наштовхує в такого детектива целую купу помилкових підозрюваних. І об’єкт підозр постійно міняється по ходу оповідання. Ситуація швидко розвертається, стрілянини багато всякої. А наприкінці виявляється, що вбивця той, на кого ніхто б і не подумав».
Я зупинилася на розгляді найпоширеніших детективів: жіночих і дитячих. Насамперед, я звернула увагу на побудову сюжету в цих добутках: виявилося, що композиція багатьох сучасних детективів не схожа на композицію класичних. У цьому полягає одне з головних розходжень між ними. Якщо в класичному всі елементи строго розташовані на своїх місцях, упорядковані, то в сучасному всі навпаки. Важко розподілити по елементах сюжету й правильно розташувати всю інформацію в сучасному детективі. Наприклад, може бути так, що уплетено дві або кілька детективної історії в одне оповідання («Злодюга в клітинку»).
Отже, виділяється кілька зав’язок, основних частин (развитий дії) і кульмінаційних моментів. Або в романі «Запасний інстинкт» є ціла «пропасти» між виявленням злочину й розвитком дії. У цьому проміжку автор на час залишає головного героя й перемикається на інших персонажів. Також головний герой не відразу вирішує почати розслідування. Експозиція в сучасному детективі невелика, автор повідомляє тільки найважливіше, щоб підготувати читача, і відразу переходить до справи, тобто до злочину. Кульмінація завжди супроводжується стріляниною або іншими оперативними діями й присутністю міліції (щоб відразу заарештувати злочинця). Це найбільш яскраві розходження між композицією сучасного й композицією класичного детективі
Хлопчики є дуже веселими та спритними.Вони люблять робити щось цікаве, розгадувати таємниці.І в них це виходить!Хлопці є справжніми друзями, вони роблять все разом, хоча й іноді сперечаються.Вони зберігають свою вірну дружбу і допомагають один одному.На мою думку, такими й мають бути справжні друзі, на яких завжди можна покластися і довірити їм всі свої секреті й таємниці.Вони є прикладом для мене з другом.Я їх дуже поважаю просто за те, що вони є друзями і прикладом для всіх інших.