Я був у багатьох містах, країнах, бачив такі художні витвори осіні, проте найгарніша у рідному краю. Вона має запах кострів, коли палять сухе лисття, збирають піздні яблука та груші. Найулюбленніший мій час, коли починаються холодні, проте дуже сонячні дні. Проміння пробивається через залишки золотого лисття і від цієї картини, по іншому не назвати цю красу, просто захоплює дихання. Так пестить слух тихий шелест лисття, зовсім не такий, як у іншу пору року, здається, що він шепоче:" Зустрінемось весною, друже...". Навіть, коли починаються дощі я радію, бо це можливість нікуди не бігти, а насалодитись моментом сповна.
Бертольд:
1."Попереду їхав лицар" (Це говорить про його положення у суспільстві)
2."Та лихий такий, крик боже!" (Як поводить себе з іншими)
3."Голос маю, - каже лицар, -
Та не тямлю віршування... " (Не мав таланту до віршів, але мав гарний голос)
4."Всім вміли догодити,
Тільки нашого поета
Пан забувся запросити" (Його відповідь на зчинене йому добро поетом)
5."Годі жартів! - крикнув згода,
Бо задам тобі я гарду!" (Не мав терпіння)
Поет:
1."Проживав поет нещасний,
Але мав талант до віршів
Не позичений, а власний" (Був бідним, але добре віршував)
2."От собі - людина Божа!" (Гарна людина)
3."Теє слово всім давало
То розвагу, то пораду" (Допомагав людям с повсякденним життям)
4."Ось пожди лиш трохи, зараз
Будеш мати серенаду" (Визнає велику силу кохання)
5."Ей, я лиха не боюся,
З ним ночую, з ним і днюю" (Пережив багато на своєму шляху та був готовий до всього)
Ответ:
что нужно относится отвецтвенно к окружающему миру
Автор: Народна творчість<span>.
</span>
Наші батьки часто нам говорять про те, що варто знати своє минуле.Ми не завжди замислювались - навіщо? Недарма хтось з мудрих сказав, що той, хто знає минуле - володітиме майбутнім.Можливо, хтось скаже, що нам ще рано говорити про керування майбутнім. Але краще, шоб не було запізно! Історія наших предків - безмежне надбання, яке потрібно знати, цінити, берегти та примножувати. Ми повинні знати минуле свого народу, своєї держави.
Кожна освічена людина повинна розуміти, що без прожитого минулого немає життя сучасного, без древнього немає нового, без колишнього немає теперішнього. Для нас історія нашого народу - це не просто минуле, це його серце і душа.Як можна пояснити, чому українці так шанують хліб і землю, яку називають священною, чому калина має таке глибоке символічне значення для нашої культури? Той, хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу, бути гідним громадянином своєї держави.
У чому полягає мудрість історії? Її потрібно знати, вивчати, аби творити сучасне й майбутнє, не повторюючи помилок попередників. А історія українського народу була від самого початку надто кривавою.І страшно, що кров проливається в наші дні. В цей нелегкий для України час, ми чуємо, що Крим і Донбас - це не частина нашої держави.І лише той, хто не знає і не шанує свою історію, може промовчати або заплющити на це очі.А коли очі відкриються, то не вже буде ні держави, ні народу.
Знайте і цінуйте минуле, бережіть майбутнє!