Ответ:
Объяснение:
Побут - це звичаї, обряди, традиції. Український побут завжди був надзвичайно багатий та різноманітний, що ми можемо побачити у творах українських письменників. Варто згадати "Кайдашеву сім'ю" з детальним описом повсякденного життя українців.
Сьогодні збереглося багато обрядів наших пращурів. Окрім того, з моменту здобуття Україною незалежності можна говорити про відродження багатьох тралицій.
Перш за все, це традиційний одяг - вишиванки. Майже кожен українець сьогодні має у своїй шафі власну вишиванку з унікальним візерунком. Збереглися традиції святкування найважливіших свят усією родиною. На Різдво, Великдень майже кожна родина ходить до церкви, а потім збирається за святковим столом із традиційними стравами. Сімейні цінності також відбивають давні традиції: батько має рішуче останнє слово, молоді просять у батьків благословення на шлюб, дівчина отримує від батьків придане.
В інтер'єрі збереглося багато давніх звичок. Майже у кожному домі можна побачити ікону та свічки, традиційні рушники (весільний, пасхальний). Звичайно, багато залежить від географічного розташування. У містах тралиції підтримуються менше, нвж у селах. На Західній Україні та у Карпатах надзвичайно вшановують давні звичаї, що можна спостерігати в інтер'єрі, стравах, власних виробах.
Окремої уваги заслуговують українські пісні. Нам вдалося пронести через віки любов до пісні і сьогодні можна часто почути найстаріші народні пісні на весіллях та інших святах. Сподіваємось, що наші діти зможуть так само шанувати давні традиції.
Пояснення:
Метафори: «серденько моє», «очі вкоротили вік», «очі навчились зводить людей».
Епітет: «пісня люба… мила», «очі дівочі темні… ясні».
Повтори: «…очі, очі, очі…».
Порівняння: «темні, як нічка», «ясні, як день».
Звертання: «Ви ж мені, очі…».
Коли ти працює добре чи робиш добре діло воно ніколи не пропаде і повернеться тобі добром
Історичні пісні становлять величезне надбання української народної творчості, ці твори присвячені найвидатнішим подіям нашої славної історії. Дослідники дуже високо цінували цей жанр творчості, наприклад, В. Пропп писав: «Історизм цих [історичних] пісень полягає не в тому, що в них правильно виведені історичні особи і розказані історичні події або такі, які народ вважає дійсними. Історизм їх полягає в тому, що в цих піснях народ висловлює своє ставлення до історичних подій, осіб і обставин, виражає свою історичну самосвідомість. Історизм тут є явище ідейного порядку».
Із рядків історичних пісень постають перед нами часи кривавих і спустошливих нападів татар і турків на Україну, коли звитяжні козаки-запорожці мужньо захищали рідний край, визволяли побратимів з неволі.
Напевно, жодне ім'я міфічного героя не мало такої популярності, як ім'я титана Прометея. Мені здається, що це сталося тому, що не було в міфології героя, який так багато зробив для людей. Він пожалів нещасних смертних, які жили що має потребу життям ще за часів титану Крону і повинні були загинути від гніву громовержця Зевса. Прометей розумів, що не може захистити людей, заховавши їх в печери або в ліси. Ніхто і ніде не міг сховатися від всюдисущого ока богів. Людство було приречене на загибель і врятувати його могло лише розуміння того, що відбувається в природі. Розум, знання законів природи, уміння пристосовуватися до положення і протистояти йому, ремесла робили людей сильними, відважними. За міфом Прометей підштовхнув людей до занять мистецтвом, ремеслами, до того, щоб вони навчилися мріяти і вірити в майбутнє. Озброєні знаннями і уміннями, люди більше не приходили в жах богів і, продовжуючи поважати їх силу, мали велику надію на себе.