Мабуть Іван Підкова , або Гамалія
В творі Осипа Назаука "Рокосоляна" описують образ могутьної жінки,яка була готова пережити багато прикрощі та нешкод,та всеж таик боролась до кінця,вірила в коханя та любила совїх дітей,була вірна совєму соловіку,жінка яка пережила багато труднощів та вс еж була готова боротися до останнього за задумане та була готова відповідати за свої помилки
<span>Сивою давниною віє зі сторінок повісті І. Франка "Захар Беркут". Перед нами постають герої, які вірять у перемогу добра над злом, правди над кривдою, які живуть ідеями спільного порядкування, єдності й добра. Головне для них – це інтереси громади. Живуть вони в глухому селищі Тухля, і очолює громаду тухольців "люблячий батько" – Захар Беркут.
</span>Дев'яностолітній старець, який багато бачив і багато знає, є головою та розумом громади: за його порадами збудували дорогу, яка служила засобом зв'язку між тухольцями й мешканцями навколишніх сіл; його порадами було переможено ворога й урятовано життя не тільки тухольської громади, але й їхніх сусідів. Захар Беркут виховав у людей почуття власної гідності та волелюбність. На громадській раді він відстоює права громади від князівських і боярських зазіхань, гідно тримається перед боярином Тугаром Вовком, який заявив свої права на тухольські землі: "Мудрі права наші походять не від твого князя, а від дідів і батьків наших".Беркут – справжній патріот своєї землі. Розповідаючи тухольцям про знаки на прапорі, він закликає ніколи не здаватися й до останньої краплі крові захищати свою Батьківщину від нападу монголів: "До останньої краплі крові повинна боронити громада свої свободи, свого святого ладу!" Тому коли постало питання: або вихід монголів з тухольської долини, або смерть синові Захара – Максиму, Захар Беркут жодної хвилини не вагався, що треба робити. Серце батька ридало, а розум говорив, що смерть Максима – єдиний порятунок для тухольців.Передсмертне слово Беркута – це своєрідний заповіт громаді: "Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". Слова ці мають бути заповітом і для нас та передаватися наступним поколінням.
Это не имеет значение но у меня же такая же задача =)
Галька проявляє симпатію до Вітьки. Вітька подумав,що вона зрадила йому з Петьком. Сам Петро признався сидячі у вязниці з Вітьком,що він лише хотів наполоти кукурудзи і в жодному разі не кохає Галю. Також Вітька і Галя також цілувалися і ходили разомо світлими ночами,що і підтверджує що Галя проявляє симпатію до Вітьки
