Епітети: Крилатих вітер, незалежної країни, вільна Україна, незалежної держави.
Метафори: блакить із золотом переплелися, відгомін іде, знамення сяє, знамення виблискує, пишемо історію.
Порівняння: прапор майорить неначе птах.
Риторичні оклики: Народ не вмер й нікому не скорився! І нас із ним
нікому не скорити!
Надіюсь цього досить
Самим цікавим і близьким мені по духу є головний герой цієї повісті Павлусь.
Що ж такого особливого в Павлусі, що він мені настільки сильно сподобався і запам’ятався? Що ж, в ньому дуже багато позитивних рис і характеристик. По-перше, він надзвичайно сміливий чоловік. Зі змісту повісті відомо, що йому було всього 15, коли на українську землю прийшли монголо-татарські загарбники. Він пережив безліч бід і проблем. І коли монголо-татари захопили його сестру і вивезли її в Крим, Павлусь, незважаючи на свій вік, жодного разу не сумнівався в тому, що її потрібно терміново рятувати і визволяти з того полону, в якому вона опинилася. Для цього він проробив великий шлях, спілкувався з різними людьми, боровся з серйозними проблемами і неприємностями.
Ось мій улюблений герой
Ответ:
1) журба берізки
2) сварка
3) роздум тварин та рослин
4) розуміння берізки про справжніх друзів
5) подяка друзям
Ну от такий трохи жартівливий все що знайшла :) не знаю чи підійде
<span>В нього так багато /вад/!
Сподіваюсь, не потрапить
Милий грішник прямо /в ад/.
Зветься хлопець той – /Роман/.
Багатьох дівчат він знає,
Та із кожною – /роман/.
Він стількох дівчат любив!
Та все ж /Люба/ –
наймиліша –
Добра, /люба/.
Повно див
З нею мав він повсякчас.
Навіть, як писав /плакАти/,
ПлАкати хотів щораз.
Навіть в дУші мріє він,
Так дівчИна його вабить,
Що в /душІ/ – кохання дзвін!
*Омо́німи (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я)
— це слова, які однаково звучать та пишуться,
але мають різне значення.
</span>
Словечко підвело<span>Завантажити</span><span>Яка чудесна кожна мова!
Але слова мотай на вус.
Як не уважний ти до слова,
то може трапитись конфуз.
Бо є омоніми міжмовні,
відомі вченим з давнини:
слова однакові назовні,
та різні значенням вони.
І дуже легко помилиться —
суцільні рифи навкруги:
болгарське булка — молодиця,
вонявка в Чехії — духи,
а білоруське бульба — й зроду
картопля... Он які діла!
Та розкажу я вам пригоду,
яка в Молдавії була.
До піонерського будинку
край мальовничого села
у табір праці й відпочинку
юнь з України прибула.
Знайомляться загони, класи:
гука вожатий і своїм,
і гостям теж: — Интр-ац-ла-каса!
що значить: «Просим вас у дім!»
Наш хлопець, до дурнички ласий,
Не знав, що каса в них — це дім.
— Ще й не робив, а вже до каси! —
гукнув, пожвавившись: — Ходім!
Нічого дивного немає,
що збоку смішно всім було.
Подумати — і то ж буває:
отак словечко підвело!</span>
1. Федько розбишака халамидник.
2. Толя “дитина ніжна, делікатна, смирна”?
3. Повінь на річці.
4. Задум Федька.
5. Успішне його виконання.
6. Толя вирішив повторити прохід Федька.
7. Сміливий вчинок Федька.
8. “Подяка” Толі.
9. Федька не стало.
<span>10. Чи схвилювало це Толю? </span>
