Напомні про що він, і тобі підскажу.
1НАРОДИЛАСЬ в старому бору.
2 Я залишилася без даху над головою в люті морози. Тому змушена була шукати прихистку в хліві.
<span>Я думаю по максимуму реалізуватися під час свого існування виходячи зі своїх здатностей(здатностей, даних тобі від природи, "бога" ...), жити щасливо, приносячись користь всім живучої й одержуючи від цього подяка, у тому числі й грішми. Найбільша насолода людині приносить його творчість, оцінена навколишніми(і знову ж один з матеріальних ознак оцінки - гроші), отже більше щасливий(точніше насолоджується життям) той, хто по максимуму творить(створює, приносить користь і т.д.) корисна справа людям й одержує від цього винагорода...</span>
<span>Важко описати що таке щастя взагалі. Це, напевне, той стан душі коли світ навколо в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. Як приємно робити щасливим інших, дарувати своє добро, допомагати і просто усвідомлювати, що в наших власних силах зробити своє життя і життя інших хоч трішки кращим. </span>
<span>Івоніка."...очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти..." </span>"Його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…" "Гарна була земля....Івоніка любив її. Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.Як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу."<span>Марічка. "...погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний..." </span>"Одначе її тонке, ніжне обличчя з ясними лагідними очима усмиряло враження її занедбаного вигляду."<span>"Була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її п'ятно старості."</span>
