«Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі... ».«Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався» .«Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащим».«Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха... І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».«Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники...».Мар’яна говорить Михайлику: «І вчися...та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»
План
1. Дік Сенд - розумний та серйозний хлопець
2. Дік стає матросом на шхуні «Пілігрим»
3. Капітан і матроси «Пілігрима» гинуть у сутичці з китом і Дік приймає на себе обов'язки капітана
4. Підступний корабельний кок Негоро змінює курс і шхуна потраплять до Африки замість Америки
5. Пасажири брига «Пілігрим» опиняються у смертельній небезпеці
6. Завдяки хоробрості та розумності Діка Сенда людям вдається вирватися з пастки
Дуже важливі для нас добрі слова, тому що вони радують нас, коли ми їх чуємо. Вони можуть підтримати тебе в скрутну хвилину. Погані слова навпаки засмучують людину, і від цього йому стає ще гірше. Існує багато різних прислів'їв і приказок про добро і добрі слова. Наприклад: Добре слово, душу лікує, а зле калічить. Ласкаве слово краще за солодкий пиріг. Від теплого слова і лід тане». Я прагну говорити добрі слова.
Дід Платон казав солдатам, щоб не боялися смерті. Також казав, що потрібно ненавидіти ворога всім серцем.
Тема: пригоди семикласниці Софійки, яка намагається розплутати зловісну таємницю.
Ідея: уславлення доброти та працелюбства семикласниці її активної життєвої позиції, засудження зла та несправедливості.
Головні герої: Софійка, її Рідні, Баба Валя, Сашко, Вадим.
