<span>1. Мавка - казкова лісова істота,русалка. На думку О.Потебні, мавки – це душі нехрещених дітей. У російській мові – це душа дівчини,що померла до хрещення. Лесина Мавка по-дитячому наївна, нерішуча в діях,не вміє боротися за своє щастя і кохання. У «Лісовій пісні» ця міфічна істота виступає в ролі лісової русалки,яку поетеса називає Мавка<span><span>2. </span>За народними повір’ями, це казкова водяна істота в образі гарної і вродливої дівчини,з довгими розпущеними косами,риб'ячим хвостом;лісова німфа. Русалка у творі є водяна і польова.</span><span><span>3. </span>«Русалка випливає і знадливо всміхається,радісно складаючи долоні.На ній два вінки- один більший, зелений,другий маленький,як коронка, перловий, з під нього спадає серпанок.»</span><span><span>4. </span>«З жита раптом виринає Русалка Польова; зелена одіж на ній просвічує де-не- де крізь плащ золотого волосся,що вкриває всю її невеличку постать;на голові синій вінок з волошок,у волоссі заплутались рожеві квіти »</span><span><span>5. </span>У драмі-феєрії це гарний хлопець у червоній одежі,з червонястим,буйнорозвія- ним волоссям,чорними бровами і блискучими очима.Перелесник,улесли- во в’ючись біля Мавки, говорив їй: «Линьмо, линьмо в гори!Там мої сестриці,там гірські русалки,вільні Літавиці, будуть танцювати коло по травиці,наче блискавиці.»</span><span><span>6. </span>У драмі Злидні виступають як міфічні завжди голодні істоти. Шкодять вони лише злим людям. Злидні тільки й чекають,щоб їх покликали. Підкоряються вони Куцю. У «Лісовій пісні» поетеса пише: «З- за купини вискакує Куць,молоденький чортик-панич». Відомо,що на Заході України на слова «біс», «чотр» накладене своєрідне табу,тому їх замінюють словами:нечиста сила,дідько,куць.</span></span>
На початку 16 століття
козацтво та січові відділи ходили у походи на Крим та Туреччину. Боротьба була
з перемінним успіхом.
Запорізька Січ
зміцнюється та поширює свою боротьбу проти турецьких ворогів.
Походи козаків
приносили їм славу по всій Європі. Вони стали важливим аспектом у міжнародній
політиці. Про це говорять різні документи. В одних із них запрошують козацтво
укласти договір з Німеччиною про турків.
<span>Під керівництвом Лободи та Наливайко козаки розбили турецьке
війська у Молдавії. Після чого війна була припинена. </span>
У Запорізькій Січі
була своя, самостійна політика, як внутрішня, так і зовнішня.
Найбільш поширені
козацькі поході проти турків були з 1600 по 1620 роки. Кожного роки вони
перетинали Чорне море та робили набіги на береги Криму та Туреччини.
У тих самих роках козаки
під керівництвом Сагайдачного взяли штурмом Кафу, фортецю, де розташувався
самий великий ринок рабів. Козаки звільнили багатьох поневолених, серед яких
були і земляки.
З’явився козацький
флот, який мав величезне значення для історії. Адже флот допоміг пробити
блокаду турків та татар, що розділяла їх від Європи.
Під умілим
керівництвом Сагайдачного, козаки вели активну боротьбу з ворогами. Турки не
змогли захопити польські та українські землі. Впливовість Туреччини була майже
знищена.
Завдяки мужності
козаків, високому військовому мистецтву їхнього гетьмана Сагайдачного,
Туреччина не досягла своєї мети — захоплення польських і українських земель, а
її міжнародному престижу завдано тяжкого удару. її просування в Європу було
зупинено.
У хотинській битві
Сагайдачний отримує смертельне поранення. Але і після його смерті козаки
боролись проти турецько-татарських загарбників.
Козаки брали участь у
Тридцятирічній війні, що проходила в Європі.
<span> </span>
Прогулявшись достатньо поза межами стойло скупавшись у ричцi та напившись з её джерел шептало зрозумив що не зможе жити окремо. Вiн не звик до того что за ним нiхто не пиклуеться, негодуе та вiн немая даху над головою. тому i вирiшивщо буде правильнiше жити так як жив ранiше не про що недумаючи.
Іменники і прислівники
Кілька років тому одна вчителька отримала запрошення позайматися з маленькими пацієнтами великої міської лікарні. Вона повинна була допомагати дітям робити уроки, щоб за час хвороби ті не дуже відстали від шкільної програми.
Одного разу їй зателефонували і попросили позайматися з новим пацієнтом. Продиктували ім'я та прізвище учня, номер лікарні і палати, в якій він лежав, і сказали (на іншому кінці дроту теж була вчителька): «Ми зараз проходимо іменники і прислівники. Я була б вам вдячна, якщо б ви допомогли йому робити домашні завдання, щоб хлопчик не відстав від однокласників ».
І тільки біля самих дверей палати вчителька зрозуміла, що потрапила в опіковий центр. Ніхто не попередив її, що чекає її по той бік дверей. Перш ніж увійти, їй довелося одягатися в стерильний халат і шапочку, щоб не занести інфекцію. Її попросили не торкатися ні до хлопчика, ні до його ліжка. Близько пацієнта можна було стояти, але говорити слід через спеціальну маску.
Коли з попередніми приготуваннями було покінчено - вчителька вимила обличчя і руки, наділа все, що їй сказали вдягнути, - вона набрала в легені побільше повітря і пішла до палати. Хлопчик, страшно обгорілий, дуже страждав від болю. Вчительці стало незручно, вона не знала, що сказати, але розвернутися і піти вона теж не могла - вона вже занадто далеко зайшла. Нарешті вона пробурмотіла:
- Я вчитель, допомагаю лежачим в лікарнях школярам не відстати від програми. Твоя викладачка попросила мене допомогти тобі розібратися з іменниками і прислівниками. І розповіла йому про цю тему заняття.
На наступний ранок вона прийшла в опіковий центр знову, і одна з медсестер запитала:
- Що ви зробили з тим хлопцем?
Вчителька почала розсипатися у вибаченнях, але медсестра її перебила:
- Ви не зрозуміли. Ми турбувалися за його життя, але після вашого візиту його немов підмінили. Організм почав боротися, реагує на лікування ... хлопчик ніби вирішив жити.
<span>Сам хлопчик потім згадував, що тоді він перестав сподіватися і відчував, що вмирає, - поки не побачив ту вчительку. З її приходом все змінилося: хлопчик зрозумів одну просту річ - його ніби осяяло. По щоках хлопчини, опіки якого були такі серйозні, що він навіть перестав сподіватися вижити , котилися сльози щастя; бо осяяла його думка, яку він сформулював так: «До вмираючого не відрядили б вчителя для занять іменниками і прислівниками, правда?».</span>