Автобiографiчна поезiя Т.Шевченко : Менi тринадцятий минало , Мар'яна Черниця , Гайдамаки .
я тобі тільки підскажу що символ - це предмет або слово яке умовно виражає суть певного явища. Лебеді це символ кохання вірності.Символ лебединої краси неповторні швидкоплинні роки дитинства які роблять цей світ кращим добрішим доскогалішим.
Климко - головний персонаж однойменного автобіографічного твору. У нього є багато друзів. Його найкращий друг - Зульфат. Климко - хлопчик оптимістичний, що видно з тоді, коли у нього вмер дядько - його єдининий опікун і італійці разом з війною знищили його та чужі домівлі. Він не відчаївся, я перейщов жити у підвалі в комірчині-робочій кімнаті. Він бориться за добро, це видно коли він спас дівчину, яка продає хустинки, від німців. Климко - хлопець героїчний. Це видно й з попереднього моменту і з того, що він пішов у подорож за молоком для немовля Олі та за сіллю, щоби щось за неї купити. Крім того, він допоміг жінці, яка його врятувала від смерті від важкої хвороби, в хатніх справах.
Зульфат - вірний друг, він чекав на Климка дуже довго й дочекався. А як він шкодував, коли його осиротілий друг помер!
У Климка не було багато ворогів. Головними ворогами були італійці, які пограбували село, поганий продавець, який хотів купити плаття його вчительки, німці, які розграбили базар, забрали людей у полон, вигнали його з поїзду та вбили.
<h3>Ну, от.</h3>
Можеш трішки продовжити, або скоротити за потребую.
Надіюсь, допоміг :) Відмітьте бульласка мене, як кращого відповідача, якщо я вам допоміг ;).
«Найбільшою мрією стало самому що-то посіяти і щоб воно зійшло. Хлопчик і робив це, наслідуючи маму».
«Закутаний в хустку, кінці якого пущено під пахви, з закачаними довгими рукавами і підлогами, в личаках, намотаних до колін, був схожий на дівчину, а ще більше на якесь прояв, ніби він і не чоловічої статі. Очі швидкі. Руки спритні».
«Малий? Нехай він і без штанів, але більше знає іншого старого, більше, ніж я!».
«Але і ніхто не міг зрівнятися з ним, граючи в гилку».
«Ніколи не мав вільної хвилини: гнали на панщину, і він йшов, як не з косою, то з ціпом,- косив, молотив. Восени садив дерева. Викопував в лісі дубки, кленочки, яворкі і тикав їх, де було місце: навколо будинку, край вулиці, біля криниці. Взимку возився з гноєм, розносив його на город і на полі. Коли втомлений, розтирав снігом руки та обличчя - вони горіли як жар. Ще й не пахло нирками, готував живці, ховаючи їх у погребі. А з теплом ощипывал дички. Хто просив, нікому не відмовляв».
«Викопані і пересаджені їм деревця не сохли. ...Прищепи його приймалися, так як він не щеплял на вербі груші».
<span>«І все село сверялось за нього. Люди пам'ятали, як він посіяв рано - і вродило, як посіяв пізніше - і теж вродило. А коли викликав хмари і накликав дощ, ніхто не коливався: він не що-небудь - мудрець, Планетник...». «Не було такої роботи, яку не подужав б або якої цурався б. На його дворі не залежувався не те що гній, а і синячка. Зі свого поля він позбирав і повиносив камінчики.. Наковував жерна, виправляв шкіри, шив кожухи. Корова не могла отелитися, звали і допомагав корові. Лікував коней, які хромали. Готував зілля від різних хвороб. А дітям робив свистки і сопілки. Одного тільки цурався - не вступав до корчми, відмовляючись від могорыча: “Мені так весело”».
</span>
Могу ответить только на 1, 3, 4.
1. Події відбуваються в ніч перед різдвом.
3. Дівчата й парубки збираються йти колядувати по хатам. Це явище приблизно здійснюеться так: люди беруть великі мішки, та співають заходячи у кожну хату. До, або після цього вони катаються на санчатах та у сніжки.А потім стають у коло, водять хараводи та хтось у центрі кола танцює, співає, або розказує вірші.
4.Чорт шкодив ковалеві, тому що той намалював картину, де він (чорт) стояв у центрі, а люди били його та ганяли. На це, чорт і образився. Та пообіцяв відтоді мстити ковалеві.
