<span>Івоніка."...очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти..." </span>"Його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…" "Гарна була земля....Івоніка любив її. Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.Як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу."<span>Марічка. "...погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний..." </span>"Одначе її тонке, ніжне обличчя з ясними лагідними очима усмиряло враження її занедбаного вигляду."<span>"Була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її п'ятно старості."</span>
Не можна собі навіть уявити українця, який би не співав чи хоча б не знав пісень свого рідного народу. Адже складаючи пісенні твори, люди намагаються яскраво відобразити в них своє життя, любов до рідної землі, до рідного народу та до усього світу. Дуже точно з цього приводу висловився відомий український письменник М. В. Гоголь, який визначив головне призначення народної пісні: «Пісні малоросійські – казав він, – можуть с повним правом називатися історичними, тому що вони не відриваються ні на мить від життя і завжди вірні тодішній хвильки й тодішньому стану почуттів…». В українському фольклорі широко розвинулися ліричні жанри, завдяки великій різноманітності яких народні пісні розділилися на багато груп.<span>В стародавні часи люди не вміли розмовляти і спілкувалися за допомогою вигуків, зрозумілих лише їм. Згодом вони знайшли спільні вигуки, яки допомагали об’єднати зусилля в тій чи іншій справі. Потім з’явилася мова, а вигуки стали більш мелодійними, їх доповнили словами і стали співати. Приблизно так і виглядали перші пісні. В кінці кінців вони відокремились від мови і сформували окремий жанр народної творчості. Згодом з’явився ліричний напрямок, до якого віднесли обрядові, родинні та інші пісні, в яких зачіпається тема кохання і відношення між людьми. До лірики також відносяться побутові пісні, основними героями яких є звичайні люди – батьки та діти, закохані парубки та дівчата, друзі та просто знайомі усім люди. Усі ці пісні є невичерпним джерелом фольклору, народної мудрості та одвічних моральних цінностей.</span>
Цими рядками автор наче благав іншу людину залишитися з ним коли прийшла лиха година. Наче як у нього залишилася надія тільки на цю людину, бо інші його покинули в найважкіший час...
На село Спасівка напали татари. Павлусь був відважним, він відразу кинувся рятувати сестру, яку любив. Ще раніше він завжди переказував їй історії, які йому розповідав дід. Нажаль він не зміг захистити сестру та батька, але йому самому вдалося втікти. По дорозі до могии, умовного знаку зустрічі козаків, його ранив татарин. Коли вже Павлусь прибув на місце його зустрів Семен Непорадний, який наказав вилікувати його. Отямившись він думав про порятунок сестри.
Павлусь утік від козаків, тому що, мав наміри спасти сестру. При його мандрівці йому знадобились винахідливість, розум та відважність. Вижити Павлусю допомогла природа, адже харчувався він рибою та іншими добутими продуктами. Потурнак продав Павлуся купцям, пізніше його купив Мастафа - ефенді. У неволі він зустіврся з СТепаном Швидким, своїм земляком. Після доволі не приємної розмови та спроби побігу на Павлуся чекала кара побиття дрітом. АЛе його не застало покарання. Під час цьої події раптово появився муффа, який повідомив: "Якщо хтось знає, де знаходиться син Девлет- Гірея, негайно звернувся до мене". Павлусь швидко розповів, що він знає місце знаходження Мустафи-ага, але буде говорити тільки з його батьком. Коли вже Павлусь зустрівся з Девлет-Гіреєм вінвчиним інше. Сказав що знає лише половину всієї історії і що його молодша сестра Ганна знає місце знаходженння його сина. КОли йому з сестрою дали волю, він попросив взяти з собою Степана Швидкого, який був у полоні у Мурафи-ефенді. Це характеризувало його як сміливу та добру людину. Так, вчинки Павлуся були героїчними, він йшов до мети, прежив багато труднощів на своєму шляху, але все таки переміг.
