Такий паспорт я в тому році писала на українській літературі
Глава 9. Гибель Андрия
Глава 10. Возвращение Тараса Бульбы в Сечь
так?
Моя країна україна, вона найкраща в світі!
Я милосердна,справедлива. я б хотіла знати що про мене думають інші. я чую звук води. я хочу щоб усі люди були спраедливими до інших.я милосердна, справедлива. я уявляю себе в майбутньому... я відчуваю щастя. я торкаюся рукою своїх рідних. я турбуюся про людей які біля мене. я плачу коли мені не добре на душі. я знаю що всі люди люблять щастя... я стверджую це.. я мрію про те щоб в україні був мир... я намагаюся цьому допомогти.
У грудні 1845р Т.Шевченко,гостюючи на Переяславщині занедужав на запалення легень.У ті часи ця хвороба була смертельною ,тому поет вирішив написати прощального вірша ним і став заповіт проте так він був названий пізніше спочатку вірш був без заголовка а потім мав різні назви Завіщаніє,думка лише після смерті дістав назву заповіт