НАША МОВА
<span>Мова наша, мова — </span>
<span>Мова кольорова, </span>
<span>В ній гроза травнева </span>
Й тиша вечорова.
<span>Мова наша, мова — </span>
<span>Літ минулих повість, </span>
<span>Вічно юна мудрість, </span>
Сива наша совість.
<span>Я без тебе, мово, </span>
<span>Без зерна полова, </span>
<span>Соняшник без сонця, </span>
Без птахів діброва.
<span>Як вогонь у серці </span>
<span>Я несу в майбутнє </span>
<span>Невгасиму мову, </span>
Слово незабутнє.
<span>Ю. Рибчинський</span>
Найбільша захисниця краси — Михайликова мати. То вона, жінка-берегиня, навчила сина любити роси, калину, ранковий туман, розквітлого соняшника.
<span>
Ганна Іванівна, мати Михайлика, була неписьменною жінкою. Для неї книги — це поле і хліб, квіти і трави, сад і город. Вона безмежно закохана в святу землю, так же любить все, що росте на землі, так же невтомно працює й на полі, і на городі, і в хатньому ділі. Мати Михайлика, хоч і живе в нестатках, але ніколи не нарікає на життя, на свою нелегку долю: любить своє господарство, хай яке воно бідне не буде; любить свій город і садок, своє село. </span>
<span>
Сама невтомна трудівниця, вона змалку привчає до праці і Михайлика. І дитині ця праця видається не тяжкою, а гарною, потрібною. </span>
<span>
У праці Ганна Іванівна знаходила свою найвищу радість: «...Як свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки, наче парубки — плече в плече. І дуже полюбляла в жнива після праці лягти на воза і дивитись на зорі, на Чумацький Шлях, на Стожари і на отой Віз, що народився із дівочих сльозин». </span>
Кінь Шептало, Степан. Образ Шептала-алегоричний. Він уособлював яскраву і унікальну людську особистість.
Степан уособлював владу над загоном коней, якій, по суті, уособлював народ. А Степановий батіг-це символ влади
А ты не знаеш что нельзя.Задавать вопросы по контрольних??Если нет почитай в правилах!
Герой 21 століття....Хто він? Де його знайти? На мою думку він живе в кожному з нас. Адже кожна, навіть сама маленька допомога- це вже великий подвиг. Допомогти матусі, поприбирати на подвірї- не важливо, головне робити добро для інших і не чекати винагороди!