Наше життя дуже насичена річ: ми маємо дуже багато контактів, пригод, зустрічей і таке інше. Також все життя ми навчаємось, ми навчаємось бути людиною. І це найголовніше.
А що ж таке «моральні цінності» і з чим їх їдять? Моральні цінності ми починаємо збирати з самого дитинства: нас вчать, що треба поважати старших, нас вчать, що треба поступатися місцем у міському транспорті і таке інше. Це для нас як аксіома, яку не треба доводити. Ми знаємо, що це так і по-іншому бути не може. Зі зростанням, кількість цінностей збільшується, ми починаємо розуміти набагато більше речей у цьому світі. Але у кожної людини «набір» цих цінностей дуже індивідуальний. Це залежить від виховання, навколишнього середовища та ряду інших речей.
Для мене цінності, які були дані мені в дитинстві – це фундамент, фундамент фортеці мого характеру. Так, саме фортеці, бо характер у мене досить складний, але я вважаю, що він не спотворений різними чинниками. І от з кожним роком я поступово накладав на цей фундамент нові шари цінностей, які і допомагають мені тримати свою фортецю у цілості, які заважають «лже-цінностям» проникнути у мої стіни та зруйнувати її з середини. І зараз моя фортеця активно будується, бо нові «цеглини» постійно підвозить моє життя, стикаючись з різними навколишніми проблемами та невдачами. І я впевнений, що не дивлячись ні на що, навіть якщо моя фортеця впаде, той фундамент, що був закладений в дитинстві буде стояти вічно і у мене завжди буде шанс відбудувати свою фортецю знову.
Моїм улюбленим героєм є Федько. Мені він сподобався з перших рядків оповідання. Це надзвичайношвидкий хлопець<span>, у його голові завжди багато якихось ідей, він лідер серед однолітків. Незважаючи на його </span>розбишацький характер<span>, хлопці тяглися до нього, їм було цікаво з Федьком. Вражає сміливість хлопця, коли він не побоявся перейти на інший берег річки по крижинам, які весь час рухалися. Федько завжди </span>говорить правду<span>, навіть коли знає, що батько буде бити ременем. Хлопці не дружили, але коли Толя потрапив у льодяну пастку, Федько не роздумуючи кинувся йому на допомогу й </span>врятував життя<span>. Він ніколи не видавав своїх друзів, не кажучи вже про зраду. Федько </span>був халамидником<span> лише зовні. Душа в нього була прекрасною, чесною та порядною. На жаль, хлопчик загинув. Мені здається, що коли б Федько залишився жити, з нього вийшла б чудова людина.</span>
Мій улюблений герой твору Івана Франка "Захар Беркут"
Моя улюблена героїня повісті І.Франка "Захар Беркут "- Мирослава.
Напевно, вона подобається багатьом. Особисто мене вона вразила своєю
сміливістю. Всі тухольці теж про неї відгукувалися, що вона "смілива і
гарна" дівчина.
Здійснення мрії Ассоль та Грея.
