Лисичка Вовчик
линиа добрий
хитра працьовитий
У творчості Василя Симоненка описано основні загальнолюдські цінності. Він пише про те, що кожна людина є особистістю, має право на життя, любов та творчий розвиток. Потрібно творити нові звершення, відкривати невідоме. Також, він описує любов до рідного, до матері та Батьківщини. Підбираючи художні засоби, він передає нам суть творів у завуальованій формі. Хоча пише про дійсні моральні речі, які є загальнолюдськими цінностями.
Чим змогла, тим допомогла)))
Вроде кратко:)
Василь Іванович Голобородько - член Національної спілки письменників України з 1988 р. - народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі на Луганщині.
Середню школу-інтернат закінчив у 1963 році. У 1964 році вступив до Київського державного університету ім. Тараса Шевченка на філологічний факультет, але в 1965 році був змушений покинути університет. У 1966 році Голобородьку вдалося відновитися на навчання в Донецькому університеті, звідки на початку 1967 року він був відрахований за наказом ректора з формулюванням мотиву "за дії, несумісні зі званням радянського студента". Василь Голобородько поширював у Донецькому університеті серед студентів роботу І. М.Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація", яка тогочасною владою вважалася націоналістичною та антирадянською.
Від 1968 до 1970 року перебував на військовій службі у будівельних загонах Далекого Сходу. Потім працював на шахті та в радгоспі села Адріанополь.
У 1963 році почав друкуватися в республіканській пресі, але перша його поетична книжка "Летюче віконце" була знищена органами державної безпеки колишнього СРСР. У 1969-1986 роках твори Василя Голобородька перестали друкувати в Україні через існуючу офіційну заборону влади на друкування його творів та публічне згадування прізвища поета у засобах масової інформації.
1970 року у видавництві "Смолоскип" (Париж-Балтимор) вийшла друком книжка віршів поета під назвою "Летюче віконце", яка складалася із чотирьох окремих збірок.
В Україні перша збірка поета "Зелен день" надрукована київським видавництвом "Радянський письменник" лише в 1988 році, за яку В.Голобородько був відзначений літературною премією ім. Василя Симоненка.
У 1990 р. виходить збірка "Ікар на метеликових крилах", у 1992 р. - збірка "Калина об Різдві". За ці дві збірки в 1994 р. В. Голобородька відзначено найвищою в Україні літературною нагородою - Національною премією ім. Тараса Шевченка.
У 1999 році з друку вийшла поетична книжка під назвою "Слова у вишиваних сорочках". Через три роки в харківському науковому видавництві "Акта" вийшла друком книжка "Українські птахи в українському краєвиді", а видавництвом "Альма-матер" ЛНПУ ім. Тараса Шевченка підготовлена до друку книга "Посівальник".
<span>До 2001 р. Василь Голобородько проживав у селі Адріанополі, тепер - живе в м. Луганську. Вищу освіту здобув у Луганському національному педагогічному університеті ім. Тараса Шевченка. У 2002 р. отримав звання магістра за дослідження семантики українських казок.</span>
В русской литературе XIX века образы Евгения Онегина и Печорина стали символами эпохи. В них соединились типические черты представителей дворянского сословия с выдающимися личными качествами, глубоким интеллектом и силой характера, которым, увы, не нашлось применения в условиях глубокого нравственного кризиса, ставшего главной приметой времени в 30-е – 40-е годы. Непонятые в своем кругу, лишние, они понапрасну растратили свои силы, так и не сумев преодолеть нравственную глухоту современников и мелочность общественного мнения, считавшегося главным мерилом человеческих ценностей в высшем свете. При всей похожести, Онегин и Печорин наделены яркими индивидуальными чертами, благодаря которым интерес к этим литературным героям проявляют и современные читатели.
