Я поважаю вчинок Соломії з твору "Дорогою ціною". Вона пожертвувала всім що мала заради Остапа: відрізала волосся, втекла від чоловіка і кінець кінцем померла за життя Остапа. Соломія надзвичайно сильна і витривала особа. Вона і губилася серед степу , але не полишала надії віднайти коханого, навіть пішла з Іваном визволяти Остапа, маючи при собі лише висло.
Я вважаю , що на сьогоднішній день мало хто покинувби все заради когось, мало хто наважився б на такі відчайдушні кроки і вчинки.
(ну там можеш сам дописати якщо невистачає)
Сами же козаки, а уславлювали козаков. Все просто)))
Зміст цих пісень полягає в тому,що однією з найпомітніших літніх подій із ритуалами й ігрищами було свято Купала,що супроводжувалося купальськими піснями.Це свято припадає на 7 липня.Купало або Купайло-дохристиянський бог земних плодів,якому приносили в жертву зліб-головний плід землі.У цей день дівчата й хлопці розводили вогонь,через який потім стрибали,співаючи пісень.На свято дівчата плели вінки і пускали на воду за тим як вони пливли-визначали своюсмайбутню долю.Хлопці шукали цвіт папороті.Хто знайде в день на Івана Купала цвіт папороті оюов*язково буде щасливим.Щоб забезпечити добрий урожай на майбутній рік,моложь топила в річці й спалювала на вогнищі опудало.
Треба знищити всі заводи, і перевезти їх до Донецька. Нехай сепаратисти подихають від цього.
Слава Україні!
Давалося б – що такого важливого в шматочку тканини? Але рушник з давніх-давен в Україні мав велике значення. Він був частиною традиційних обрядів на свята, важливим елементом весіль, похорон, хрещення дитини. А також, звичайно, частиною декору.Залежно від тканини можна було визначити заможність родини. Кількість рушників у посагу нареченої говорила про її вправність, адже вона сама мала їх зшити та розшити візерунками. Бувало, що молода мала безліч рушників, але вони були розшиті незграбно та невправно. А інша мала декілька, але дуже красивих – такий талант вишивання дуже цінився.В рушники для певних подій вкладалися певні емоції. Вишиваючи заздалегідь рушник до хрещення дитини, мама молилася, аби рушник вийшов красивим – як майбутнє її дитя. До обряду поховання на рушниках вишивалися певні символи, які б могли допомогти заспокоїтися душі померлого. Для хлібного рушника, в який клали охолонути тільки-но спечений хліб, обирали найкращу тканину та нитки – адже «хліб усьому голова». Хліб - найважливіша страва на столі, тому й рушник мав бути бездоганним.Для різних свят українські жінки ткали спеціальні рушники – кольори, візерунки, довжина підбиралася залежно від значення свята. Найважливіші рушники готувалися на Різдво та Великдень.Рушники завжди були на покутті – прикрашали стіни біля ікон. Чим більше рушників на стінах – тим краща доля у сім’ї. Господині ретельно слідкували за чистотою цих елементів декору. Також рушники часто прикрашали столи, рушниками накривали подушки на ліжках.<span>Про важливе значення рушника в український культурі говорить велика кількість пісень, приказок, прислів’їв, казок, співомовок про нього. Рушник для українців – символ дому, добробуту та душевної чистоти.</span>
