Давніх русичів я уявляю міцними, кремезними, з орлиним поглядом. Ходили вони статечно, з гідністю тримаючи голову. Хода була некваплива, тиха, вони сторожко дослухалися до всіх довколишніх звуків: ворог міг з'явитися будь-якої миті. І взагалі, слід пам'ятати, що тоді мирного часу майже не існувало. Якщо й були хвилини радощів на честь якоїсь події чи свята, то все одно мали бути ті, хто пильнував за спокоєм своєї общини чи навіть просто своєї сім'ї.
Наші пращури шанували свою родину, особливо старших, з великою повагою ставилися до природи, поклонялися їй, мали своїх богів, що уособлювали сили природи. Головним богом був для них — Дажбог, а допомагали йому Коляда — мати Сонця, Перун — бог грому й блискавки, Сварог — бог світла, Стрибог — бог вітрів.
Мені здається, що ми б могли багато чому повчитися у наших предків, особливо стосовно природи. Ми так сплюндрували землю, що вона починає ображатися на нас. А те, що земля — свята, її не можна бити, плювати на неї, — це залишилося в повір'ях та приказках. Нам частіше треба згадувати наших пращурів, пам'ятати їх життєву мудрість. Бо досвід, який дійшов до нас із глибини віків , допоможе нам краще жити в цьому прекрасному, але ж складному світі.
Ой спiванки-коломийки<span>, в’язанку з них в’яжу, Як попросять заспiвати, я ся не вiдкажу. Як я стану </span>коломийки<span> спiвати, спiвати, Засмiєшся, i затужиш, i станеш гадати. Ой дрiбонько </span>коломийка<span>, дрiбонька, дрiбонька, Одна мила, друга люба,...
</span>Жив народ собі один Звався Український Але він не знав, що є Ще народ Російський Жили собі добре в них Та радяньська влада Взяла та й народи ті Братами назвала Маєм Київ ми столицю, Україну Мати, І не треба, Москалі, Нам тут заважати...
В лесу рождается оленёнок Бэмби - сын короля. Но его мама умирает от выстрела охотника. Отец начинает заниматься сыном, который вскоре попадает в передрягу из-за своей возлюбленной, но выходит победителем. Спустя время у них рождаются дети.
Візантійсько християнське свято Покрови. Спасіння й урятування завдяки чуду Богородиці, азвали це свято бо Марія покорила всіх своєю хусткою, на Запоріжжі відзначали кожен рік це свято, коли йшли в похід після того дякували їй
<em><u>Загадка:</u></em>
<em>Одне око, один ріг, але не носоріг?</em>
<em>(Корова з-за рогу визирає)</em>
<em><u>Прислів'я:</u></em>
<em>Вік живи, вік учись.</em>