"Максим, козак Залізняк"
Тема: зображення українського народу 1768р проти національного та соціального поневолення.
Ідея: уславлення козака Максима Залізняка як захисника народних інтересів.
"Чи не той то хміль"
Тема: оспівування перемоги козацького війська на чолі з Богданом Хмельницьким
Ідея: уславлення гетьмана як захисника народних інтересів.
Аж серце радіє, що Вкраїна міцніє.
Аби живі, а що голі — то нічого: колись і наша візьме.
Або волю здобути, або дома не бувати.
А йому щодня неділя.
Аби день переднювати та ніч переночувати.
Аби цвіт, а ягідки будуть.
Аж до діброви чути ваші розмови.
Або розумне казати, або зовсім мовчати.
Аби день до вечора.
Аби голова на в’язах, а розум дарма.
Або грай, або гроші вертай.
Або пан, або пропав.
А вдарило б на тебе з ясного сонця.
Аби шия — ярмо буде.
Аби руки і охота, буде зроблена робота.
Аби розум — щастя буде.
Або рибку їсти, або на дно сісти.
Або зі щитом, або на щиті.
Або зиск, або втрата.
Ані з плечей, ані з очей.
Багато снігу — багато хліба.
Бджоли раді цвіту, а люди — літу.
Бджола мала, а й та працює.
Без охоти нема роботи.
Білі руки роботи бояться.
Без роботи день роком стає.
Без вітру і трава не шелестить.
Боїться, як торішнього снігу.
Буде утіха, як з дірявого міха.
Бережи, як ока в лобі.
Бачить так, як та сова вночі.
Багато, хоч греблю гати.
Буває, що й черенок блищить.
Батога з піску не сплетеш.
Батогом обуха не переб’єш.
Бачить глаз, а зуб не дістане й раз.
Бовть, мов козел у воду.
Борода по коліна, а розуму , як у дитини.
Були б пиріжки — будуть і дружки.
Баба знехочу ціле порося з’їла.
Без вогню пече.
Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся.
Брехень багато, а правда одна.
Брехун на всі заставки.
Брехали твого батька сини та й ти з ними.
Брехливу собаку далеко чути.
Брехливий чоловік — як вугілля: хоч не спалить, то очорнить.
Брехнею хліба не їсти.
Будеш трудитися — будеш кормитися.
Без діла слабіє сила.
Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в’язати.
Без вірного друга великая туга.
Біля сухого дерева й сире горить.
Біль без язика, але каже, де болить.
Був кінь, та з’їздився.
Був колись горіх, та звівся на сміх.
Боятися смерті — на світі не жить.
Біда вівцям, де вовк пастушить.
Бояться пса не того, що гавка, а того, що лащиться.
Без мила голить.
Бездонної бочки не наллєш.
Бесіди багато, а розуму мало.
Борода не робить чоловіка мудрим.
Без трудів не їстимеш пирогів.
Без діла сидіти, то можна одубіти.
Бува лихо, що плаче, а бува, що й скаче.
Боязливому по вуха, сміливому — по коліна.
Було б здоров’я — все інше наживем.
Бережи одяг, доки новий, а здоров’я — доки молодий.
Багато няньок — дитина без ока.
Було, та загуло.
Були у кози роги, та стерлися.
Беруть завидки на чужі пожитки.
Багато диму — мало тепла.
Багато галасу даремно.
Без Гриця й вода не освятиться.
Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.
Береться за діло, як п’яний за тин.
В сраці був, гімно видів.
Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться.
Вмій пожартувати, знай, коли і перестати.
Видно, хоч голки збирай.
Від добра добра не шукають.
Все минеться, одна правда останеться.
Вже й пережував, а він і ковтнуть не хоче.
Восени і курчатам корми будуть.
Восени і горобець багатий.
Він і комара не скривдить.
Вірний друг — то найбільший скарб.
Він укусить і меду дасть.
Всякий молодець на світ образець.
Все любить міру.
Від своєї тіні не втечеш.
Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить.
Ворона й за море літала, та дурна верталась.
В очах мигтить, а в голові свистить.
Вітер свище в голові.
Високий — як дуб, а дурний — як пень.
Високий до неба, а дурний, як треба.
Великий дуб, та порохнею напханий.
Воскова вдача: аби до тепла, так і тане.
Вали кулем — потім розберём.
Віл коня шукає, а кінь його виглядає.
В очереті шукає сучка.
В криницю воду лить — тільки людей смішить.
В лісі був, а дров не бачив.
Виміняв шило на швайку.
В невмілого руки не болять.
Вона співає, як муха в глечику.
Ви по-вашому, а ми по-нашому, а вони по-своєму.
В гості збирайся, а вдома пообідать не забудь.
В чужому глазу бачить зразу, а в своїм — ні разу.
Всіх би перегнав, та бігти боюсь.
Ви утрьох, та злякались вовка, а ми усеми, та тікали від сови.
Вже не в одній чарці денце бачив.
Воду п’ють, а голова з похмілля болить.
Вчи лінивого не молотом, а голодом.
Від ледачого чую, то й не дивую.
В гарячці лежить, а без пам’яті хліб їсть.
В роботі «ох», а їсть за трьох.
Вдача собача: не брехне — то й не дихне.
Вір своїм очам, а не чужим речам.
Від людського поговору не запнешся пеленою.
Великої треба хустки, щоб зав’язати людям усти.
Він набалакає, що й на вербі груші ростуть.
Високо літав, а низько сів.
Величається, як заєць хвостом.
Вертиться, як сорока на тину.
В чуже просо не пхай носа.
Вчепився, як рак.
Ворона маленька, та рот великий.
Він такий, що з вареної крашанки курча висидить.
Він по крашанках пройде і ні одної не роздавить.
Вовка як не годуй, а він усе в ліс дивиться.
Вовк лисиці не рідня, та повадка одна.
В очі любить, а за очі гудить.
В лиху годину узнаєш вірну людину.
В сльозах ніхто не бачить, а як пісні співають — так чують.
Від малих дітей болить голова, а від великих — серце.
Великі діти — великі й турботи.
Всякій матері свої діти милі.
Від огня, води і злої жони — Боже борони.
Вона за ним сохне, а він і не охне.
Волос сивіє, а голова шаліє.
<span />
1. Про які часи йдеться у повісті «За сестрою» А. Чайковського?
а) Боротьба українців проти польської шляхти;
б) боротьба українців проти монголо-татарських нападів;
в) боротьба українців проти фашистів;
г) боротьба українців з половцями
2.Як звали головного героя повісті?
а) Семен;
б) Панас;
в) Павлусь;
г) Андрій.
3.Назвіть рідне село родини Судаків, на яке черговий раз напали татари:
а) Зачепилівка;
б) Дністрівка;
в) Семигори;
г) Спасівка.
4.Хто найперший передчував небезпеку?
а) Козак Семен Непорадний;
б) дід Панас;
в) брат Павлуся;
г) сотник Андрій Недоля.
5.Коли татари напали на село?
а) Зранку;
б) вночі;
в) опівдні;
г) після обіду.
6. Як звали сестру головного героя повісті?
а) Олена;
б) Галя;
в) Ганя;
г) Настя.
7. Кого характеризують слова: «Я, неначе саме щастя, хапаю чоботи, нашвидкуруч навстоячки намотую онучі і через хвилину стаю козаком-завзятцем…»?
а) Семена;
б) Панаса;
в) Павлуся;
г) Андрія.
8. Де було звичне місце зустрічі козаків у степу?
а) Біля найвищого кургану;
б) посередині степу;
в) за високою ковилою;
г) біля Свиридової могили.
9.Що побачив козак Семен Непорадний на заході вранці?
а) Пожежу; б) темні грозові хмари;
в) яскраво-рожевий пруг неба; г) сильний туман.
10. Яка пригода перервала роздуми козака Непорадного біля вогню?
а) Голосне іржання коней; б) свист стріл;
в) поява хлопчика на татарському коні; г) незрозумілі викрики.
11.Що знайшов Семен у сідлі коня?
а) В’язку стріл; б) золото, гроші; в) пістолі; г) торбинку з сухарями;
12. Козаки брали з собою у похід 80-літнього діда Панаса, бо він…?
а) був досвідченим стратегом;
б) добре орієнтувався на місцевості;
в) не хотів залишатися вдома;
г) лікував і розважав.
<span>А.Чайковський. «За сестрою»
Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді
ІІ варіант</span>
1. Ким виявився малий Павлусь для козака Петра?
а) сусідом;
б) братом;
в) знайомим;
г) братом його дівчини.
2. Як Семен Непорадний впіймав татарина?
а) зіштовхнув його з сідла;
б) несподівано із засідки;
в) на аркан;
г) голіруч.
3.Рану Павлусеві перев’язав:
а) козак Семен Непорадний;
б) дід Панас;
в) брат Павлуся;
г)сотник Андрій Недоля.
4. Сотник Андрій Недоля сказав, що коли Павлусь вийде зі своєї пригоди цілим, то буде з нього:
а) бравий козак;
б) кошовий;
в) гетьман;
г) сотник.
5. Павлуся взяв у полон:
а) татарин;
б) козак-зрадник;
в) розбійник-перевертень;
г) половець.
6. Як поступив з Павлусем харциз Карий?
а) Відпустив на волю;
б) змусив працювати на нього;
в) продав татарам;
г) закрив у темниці.
7. Кому допомагає хлопчик, будучи у татарському полоні?
а) земляку Остапу Швидкому;
б) сусідці Орисі;
в) потурченому бранцю;
г) пораненому половцю.
8. Павлусь відчув почуття вдячності до:
а) Мустафи-ефенді; б) Девлет-Гірея;
в) розбійника Карого; г) козака Степана Судака.
9. Павлусь не хотів повертатися з рідними у Спасівку, тому що прагнув…
а) відчути смак волі; б) брати участь у поході з козаками;
в) перевірити свій характер; г) визволити сестру.
10. Кого характеризують слова: «Їх стіжкуваті шапки і догори вовною обернені кожухи надавали їм такого страшного вигляду, що, дивлячись на них, кров замерзала у жилах»?
а) Козаків; б) спасівчан; в) татар; г) половців.
11. Назвіть художні засоби, використані у повісті: «жили, начеб у якій фортеці»; «червоні, мов буряки», «тихо, мов у вусі»:
а) порівняння; б) метафори; в) епітети; г) гіперболи.
12. Романтичний герой повісті – це :
а) дід Панас;
б) козак Семен Непорадний;
в) Девлет-Гірей;
г) Павлусь.
<span>Відповіді до тестових завдань
А.Чайковський. «За сестрою»</span>
І варіант ІІ варіант
<span><span><span>1.
</span><span>б
</span><span>4.
</span><span>б
</span><span>7.
</span><span>в
</span><span>10.
</span><span>в
</span><span>1.
</span><span>б
</span><span>4.
</span><span>б
</span><span>7.
</span><span>а
</span><span>10.
</span><span>в
</span></span><span><span>2.
</span><span>в
</span><span>5.
</span><span>б
</span><span>8.
</span><span>г
</span><span>11.
</span><span>б
</span><span>2.
</span><span>в
</span><span>5.
</span><span>в
</span><span>8.
</span><span>б
</span><span>11.
</span><span>а
</span></span><span><span>3.
</span><span>г
</span><span>6.
</span><span>в
</span><span>9.
</span><span>а
</span><span>12.
</span><span>г
</span><span>3.
</span><span>а
</span><span>6.
</span><span>в
</span><span>9.
</span><span>г
</span><span>12.
</span><span>г
</span></span></span>
Тема "Євшан зілля" ⇒ розповідь про життя сина хана на чужині та його повернення на рідну землю.
Ідея "Євшан зілля"⇒ людина може бути щасливою лише на Батьківщині; не можна відцуратися рідної землі, яка є твоєю єдиною справжньою домівкою.