Ответ:
Стьопка:добрий,прийде на допомогу покірний Федьку, завжди допоможе
Объяснение:
Аналіз вірша «Гном у буфеті» Ірини Жиленко.<span>Тема: зображення старенького гнома, який живе в уяві дитини.Мета: возвеличення почуття пошани та любові до гнома, як сімейної реліквії , заклик шанувати давні речі та прислухатися до їхнього звуку, пронесеного через століття.ХУДОЖНІ ЗАСОБИ.Епітети: старий буфет, старенький буфетний гном, мале дівчатко, м’ятні гостинці, добрий знайомий, стара музикальна скринька, чемні манери, засніжені ночі.Метафора: золотить сервізи, багріє його ковпачок.Персоніфікація: золотить сервізи, любить какао пить та смоктати цукерки, живе гном, він знав дідуся, давав шоколадки, довго і солодко спить, клопочеться, бормоче, зітха, шарудить, нашіптує .Риторичні оклики: «ай-яй», «прислухайся».</span>
Складно говорити про шляхетність та кохання, спираючись на твір Івана Франка "Чого являєшся мені у сні". Адже шляхетність - це або належність до суспільного прошарку "шляхта", або шляхетність душі, що характеризується честю, виликодушністю та милосердям. А хіба ліричний герой вказаного твору милосердний або великодушний? Ні, він усього лише сумує за невідбувшимся коханням, жаліє себе, мріє про взаємність. Хіба він за щось прощає героїню, хіба думає про її почуття? Ні! Він зациклений на собі, як більшість закоханих.
А щодо шляхетних вчинків, їх можна вгадати за непрямими натяками. "В житті ти мною згордувала, моє ти серце обірвала і з нього вирвала одні оті ридання голосні, пісні" - ця цитата може вказувати на виликодушність героя в тому сенсі, що він не нав'язував коханій свою любов, не примушував її до взаємності, не намагався нею маніпулювати. Про такі вчинки героя також говорить цитата "Ти ж знаєш, знаєш, добре знаєш, як я люблю тебе без тями, як мучусь довгими ночами і як літа вже за літами свій біль, свій жаль, свої пісні у сердці здавлюю на дні".Тобто, він не докучав їй своїми стражданнями. Дійсно, хіба вона винна у тому, що не любить його? Тому так, істине кохання може надихнути на шляхетні вчинки, такі як залишати сво страдання при собі та не змушувати нікого любити тебе.
На глибокі роздуми спонукає цей вірш.Кожне слово, речення строфа емоційно навантажені.Уславленння любові, щирості до містя де народився, зробив перші кроки і вирушив по стежині життя. Стежина життя...Якою вона буде і де проляже?Чи десь на чужині, чи в ріднім краю?..Одним одна...Єдина...Найдорожча...Кожна людина завжди пам"ятатиме батьківську xату і ніколи не забуде стежину до неі. Вірші А.Малишка душевні.Тому народ залюбки співає пісні на його вірші.
Патріотами можна назвати людей які поважають свою країну своє місто, незважаючи на всякі глузування.
