Анна була дівчиною з бідної сімї,працювала наймичкою,скромна,працьовита.Не боялася показувати свої почуття до Михайла,їй було байдуже про те,що думали люди,адже вона дуже кохала Михайла і довірилася йому.Щастя дівчина зазнає майже під кінець життя.
Рахіра дівчина із родини цигана,вона мала складний характер,була хитрою і підступною,хотіла отримати землю легким шляхом,на відміну від Анни була не працьовитою дівчиною.Вона була жорстокою і своїми злими намірами підштовхнула Саву на вбивство рідного брата.Риси характеру успадкувала від свого батька,який був циганського роду,мала якусь чаруючу силу,якою і вплинула на Саву.
Отже,можна зробити висновок,що це зовсім дві різні особистості як характером так і зовнішністю.
Ліса семирічна дівчинка, який приснилися пригоди в підземній Країні
чудес і Зазеркалье, де вона зустрілася з різноманітними казковими й
фантастичними персонажами, що живуть по своїй особливій логіці й увесь
час озадачивающими розумну юну викторианку. Будучи втіленням всіх
дитячих викторианских чеснот: чемності, привітності, скромності,
стриманості, серйозності, почуття власного достоїнства, А. одночасно
зберігає в собі ту безпосередність і щиросердечну відкритість, які так
цінував у своїх маленьких подругах боязкий і заїкуватий оксфордский
професор математики Доджсон. Мир нонсенсу, куди попадає А., часто дратує
її, дивні персонажі, з якими вона зустрічається, як правило,
причепливі, дратівливі й уразливі, однак їй вистачає здорового глузду,
щоб примиритися із ситуацією, зуміти перевести розмова на іншу тему,
дивуючись чудності миру, що відкривається перед нею, одночасно приймати
його таким, як він є. Адже незважаючи на всю його чудність і гадану
нез'ясовність, у світі Чудес і Зазеркалья царює своя бездоганна логіка.
Це мир, де все розуміється буквально, де метафора втрачає свого
переносного значення, де між омофонами немає ніякої значеннєвої границі,
у результаті чого каламбур таким навіть не відчувається, де парадокс
виявляється результатом бездоганної логічної побудови. У забавних же
пародійних віршах, рясно встречающихся в тексті, у знайомих по оригіналі
логічних і граматичних зв'язках раптом виявляються зовсім інші, а те й
просто безглузді слова. (Скажемо, замість відомих рядків: «Ти мигай,
зірка нічна! / Де ти, хто ти, я не знаю» ми читаємо: «Ти мигаєш, пугач
мій, / Я не знаю, що з тобою».) Математикові й логікові К. виявився дуже
близький дитячий погляд на дійсність, не обтяжений культурною
традицією, що створює складну систему еліпсів, умовчань, умовних
побудов, історично придбаних значень, висновків, що давно втратили
зв'язок зі своїми посилками. Багатозначність живої мови, той факт, що
при висловленні різних суджень багато чого варто тримати в «розумі»,
співвідносячись із цілою системою культурних умовностей і неписаних
правил, далеко не відразу, як ми бачимо із численних записів дитячих
розмов «від двох до п'яти», входить у свідомість дитини. А., що
перебуває на полпути від цього дитячого стану первісного хаосу,
утримуваного лише вигадливою логікою, до культурно впорядкованого
космосу дорослих, виявляється в результаті відкрита й першому (адже
Країна чудес і Зазеркалье це всетаки саме її сон), і другому (свої
судження про побачений вона вимовляє з погляду загальноприйнятих норм
свого часу).
<span>1)Сирота Климко
2)Сгоревшая станция
3)Жестокие итальянцы
4)учительница Климко и Зульфата
5)Помощь маленькой девочке
6)Не ожиданная горячка
7)Добрая тетя Марина
8)Климко возращаеться домой
9)Итальянец и выстрел
10)Не справедливый обрыв жизни Клымко.
</span>
Н.в три шостих
Р.в трьох шести
Д.в трьом шести
З.в три шести
М.в на трьох шести