1. Красива і знедолена Україна.
2. Народження Т.Г.Шевченка
3. Баба вгадала долю народженному.
4.Катерина-нянька Тараса
5. Малий Тарас у пахучих бур"янах.
6.Катря забрала дитину з бур"янів.
7. Тарас зростає.
8.Блукання Тараса в полі.
9. Повернення додому.
10. Тарас - гайдамака.
11. Вулиці гудуть піснями в селі.
12. Злиденне життя Тараса.
13. Жага до малювання. (Можеш сміло це писати. я писала те саме,получила 10 балів.)
Пропоную виписати такі фразеологізми з твору "Митькозавр з Юрківки":
⇒ Хоч на голові стій.
⇒ А кругом ні душі.
⇒ У дурні пошив
⇒ Давай-но виб’ємо йому бубни.
⇒ Припадати порохом.
⇒ Арена подій.
1-2 сторінка початку твору в підручнику
<span>Я вважаю, що це бути чесним собі, іншим людям.Виконувати з трудом працю, допомагати іншим.</span>
Захар Беркут - се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. ..А вже найбільшим добродієм уважали тухольці Захара Беркута за його ліки. Коли було настане час, між зеленими святами а святом Купайла, Захар Беркут з своїм наймолодшим сином Максимом іде на кілька неділь у гори за зіллям і ліками. Правда, чисті та прості звичаї тодішнього народу, свіже тухольське повітря, просторі та здорові хати і ненастанна, та зовсім не надсильна праця - все те вкупі хоронило людей від частих і заразливих хороб. Зате частіше лучалися каліцтва, рани, на які, певно, ніякий знахар не вмів так скоро і так гарно зарадити, як Захар Беркут...
<span>...Життя лиш доти має вартість,- говорив він частенько,- доки чоловік може помагати іншим. Коли він став для інших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада, тоді він уже й жити не варт. Хорони мене боже, щоб я коли-небудь мав статися тягарем для інших і їсти ласкавий, хоч і як заслужений хліб!" Ті слова - то була провідна, золота нитка в життю Захара Беркута. Все, що він робив, що говорив, що думав, те робив, говорив і думав він з поглядом на добро і хосен інших, а поперед усього громади...</span>
